СНІГОВСЬКА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Transcript

1 СНІГОВСЬКА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІНШОМОВНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ В МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (на прикладі вивчення новогрецької мови) Навчальний посібник ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА Одеса

2 УДК 371 ББК 74 Рекомендовано Вченою Радою ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА Протокол 6 від 19 березня 2013 р. Державного закладу «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО» Протокол 10 від 30 травня 2013 р. Рецензенти: завідувач кафедри педагогіки ДЗ«Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського», доктор педагогічних наук, професор З. Н. Курлянд кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії мови та літератури Таврійського Національного університету імені В.І. Вернадського Л. С. Банах Кафедра педагогіки ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО» Одеса

3 Роль іншомовного ділового спілкування у підготовці представників професії «людина-людина» в контексті інтеграційних процесів в Україні Сучасний трансформаційний етап розвитку цивілізації вирізняється розширенням виміру міжкультурного спілкування, налагоджуванням міжнародних зв язків, посиленням ролі іншомовного спілкування, що уможливлює ефективне здійснення людиною міжкультурної взаємодії в межах професійної діяльності та, як наслідок, повноцінного її залучення до надбань різних народів і культур. Сьогоденний етап розбудови Українського суспільства як повноцінного члена європейської та світової спільноти залежить безпосередньо від функціонування системи посольств, консульств, дипломатичних представництв, іноземних фірм, фондів та організацій, розвитку туристичної галузі, впровадження міжнародних проектів і програм. У зв язку з цим постає необхідність підготовки фахівців, які володіють, насамперед, оптимальною системою умінь спілкування як рідною, так і іноземною мовами. Для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку нашій країні 3

4 потрібні фахівці, здатні не тільки читати і перекладати тексти професійного спрямування, іноземну літературу, а й здійснювати ділові та міжособистісні контакти. У зв'язку з поширенням іншомовних контактів, необхідністю вивчення закордонного досвіду, можливістю участі в міжнародних конференціях, симпозіумах тощо у сучасних ділових людей з'явилася потреба у знаннях іноземної мови саме ділового спрямування. На думку одного з провідних фахівців у галузі викладання іноземних мов Є.Пассова, «знання іноземної мови на наших очах з суто особистої потреби виростає до насправді державних масштабів, стає національним капіталом. Можна без перебільшення сказати, що іншомовна грамотність економічна категорія. Ми починаємо усвідомлювати, що потреби виробництва й іншомовна грамотність невіддільні. Іноземна мова, інтегруючись з технічними науками і матеріальним виробництвом, переростає в безпосередньо виробничу силу» [15]. Отже, володіння вміннями іншомовного ділового спілкування об єктивна суспільна цінність; соціальне замовлення суспільства, що набуває не тільки економічної, але стратегічно-політичної цінності та розглядається як обов язкова складова професійної підготовки майбутніх 4

5 фахівців багатьох спеціальностей, оскільки сприяє більш ефективному формуванню їх професійної компетентності. Без сумніву, кар єрний успіх сучасного спеціаліста в значній мірі залежить від його уміння спілкуватися, налагоджувати продуктивні взаємовідносини з людьми. Зазначимо, що спілкування представника професії «людина-людина» є не тільки інструментом його професійної діяльності, але й форматором продуктивних стосунків між учасниками комунікативної взаємодії. Ми підтримуємо думку вчених (М.Альберт, М.Мескон та ін.), які зауважують, що «неефективне спілкування» стає причиною виникнення проблем у професійній сфері й основною перешкодою на шляху до досягнення позитивного результату в професійній діяльності фахівця. Саме комунікативна компетентність у значній мірі визначає динаміку його професійного становлення. Таким чином, володіння навичками іншомовного ділового спілкування стає невід'ємною властивістю високопрофесійного фахівця і, водночас, важливою складовою його професійної діяльності. Отже, професійне спілкування 1) потребує більш високого рівня володіння іноземною мовою у порівнянні з 5

6 рівнем володіння повсякденним мовленням; 2) передбачає використання різних форм ділового спілкування (ділові бесіди, переговори, наради, листування, ведення ділової документації тощо). Водночас, успішна професійна діяльність фахівцясоціономіста в значній мірі залежить не тільки від володіння ним спеціальними професійними дефініціями та знаннями іноземних мов, але й від знання особливостей культури країни, з представниками якої підтримуються ділові відносини, національних стилів спілкування, основ міжнародного етикету. На думку Г.С.Кочміної, іншомовне ділове спілкування не обмежується знаннями з лексики, граматики, фонетики відповідного виду, але й означає володіння іншомовною культурою в діловому спілкуванні, модусом поведінки в тих чи інших ситуаціях ділової комунікації [12]. Узагальнення вищезазначеного дозволяє стверджувати, що іншомовне ділове спілкування є видом чітко регламентованого спілкування, що передбачає володіння партнерами відповідним рівнем іншомовної професійної компетентності для встановлення, розвитку і поглиблення контактів в ситуаціях іншомовного спілкування, змістом яких є соціально-значуща спільна діяльність, спрямована на вирішення проблем шляхом 6

7 співставлення предметних позицій, полярних точок зору і пошуку прийнятних для всіх партнерів варіантів розв язання. Оволодіння діловою іноземною мовою як засобом міжкультурної комунікації в умовах освітнього середовища класичного університету Мультикультурне середовище вищого навчального закладу є різновидом соціального середовища, у якому взаємодіють представники різних соціокультурних груп, що відрізняються за національною належністю, релігійними, етнічними, культурними орієнтаціями, фізичними та розумовими характеристиками. А однією з найважливіших його функцій, вважаємо, навчити людей жити разом, допомогти їм перетворити існуючу взаємозалежність держав і етносів у справжню солідарність. З цією метою освіта має сприяти тому, щоб людина усвідомила свої корені й тим самим могла визначати місце, яке вона посідає у світі; прищепити їй повагу до інших культур. Такий адаптивний освітній простір забезпечує можливість культурного самовираження особистості, залучення до світових культурно-історичних цінностей, 7

8 здійснення міжкультурної комунікації, формування толерантних відносин. Міжкультурне освітнє середовище вишу являє собою взаємодію суб єктів освітнього процесу (ВНЗ, адміністрація, викладачі, студенти, люди, у відносини з якими вступає студент) у просторі різноманітних культурних практик та мовленнєвого плюралізму, повноцінну самореалізацію особистості. Класичний університет є вищим навчальним закладом, що має певні специфічні риси, особливі механізми та форми функціонування. Основоположними якісними ознаками таких навчальних закладів є, зокрема, високий рівень підготовки фахівців, що базується на ґрунтовній методологічній основі, можливість набуття студентами не просто базових, а фундаментальних знань з різних галузей науки за оптимального поєднання природничих і гуманітарних навчальних дисциплін, здатність до формування і поширення вікових моральнокультурних цінностей, переважання у науковій роботі частки фундаментальних, креативних досліджень. Таким чином, саме класичний університет є передовим, прогресивнм навчально-освітньопросвітницьким центром, фундаментальною науководослідницькою інституцією, загальнонаціональним 8

9 інтелектуальним осередком, генератором новацій і креативу, каталізатором та провідником високої культури і духовності. Згідно із «Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти», комунікативні мовні компетенції є такими, що забезпечують людині можливість діяти, застосовуючи специфічні лінгвістичні засоби. Комунікативна мовленнєва компетенція складається з таких компонентів, як лінгвістичні, соціолінгвістичні та прагматичні компетенції, й реалізується у виконанні різних видів мовленнєвої діяльності (сприймання, продукція, інтеракція або медіація). Системний аналіз наукової літератури дозволив визначити іншомовну професійну компетентність як інтегративне особистісно-професійне утворення, що реалізується у психологічній та технічно-операційній готовності особистості до виконання успішної, продуктивної та ефективної професійної діяльності з використанням засобів іноземної мови або в умовах іншомовної культури та забезпечує можливість ефективної взаємодії з довколишнім середовищем. У загальному вигляді структурно-компонентне наповнення іншомовної професійної компетентності представлено такими 9

10 елементами, як: компетенції лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного рівнів. У «Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти» підкреслюється, що володіння вміннями іншомовного спілкування допоможе підготувати всіх європейців до зростаючих потреб міжнародної мобільності й тіснішої співпраці в галузі освіти, культури, мистецтва, техніки, науки, торгівлі, виробництва, промисловості тощо. Процес інтеграції української освіти в європейський освітній простір актуалізує значущість вивчення іноземної мови, лінгвокраїнознавства, світової історії та культури тощо не тільки як академічних дисциплін, але і як засобів оволодіння фаховою спеціалізацією, що повинно повною мірою узгоджуватися зі стандартами Болонського процесу та лінгвокультурологічною політикою, визначеною Рекомендаціями Комітету Ради Європи з питань освіти. На нашу думку, на сьогоднішній день в Україні недостатньо уваги приділяється формуванню умінь іншомовного ділового спілкування майбутніх фахівців різних спеціальностей, хоча окремі аспекти проблематики досліджуються вітчизняними вченими (Н.Бідюк, А.Бичок, Н.Гайдук, О.Канюк, І.Ключковська, Н.Микитенко, Л.Морська, Л.Нагорнюк, Н.Соболь та ін.). Проте, у 10

11 більшості західних країн іншомовне ділове спілкування є невід ємним атрибутом соціально-економічного ладу, яке наскрізно зумовлює оптимізацію всіх сфер життя. У зв язку з цим впровадження спеціальних елективних курсів слугує основним джерелом доступу інформації й засобом озброєння уміннями ділового спілкування майбутніх фахівців шляхом оптимізації організації та планування навчального процесу. Так, наприклад, аутентичні матеріали ділових бесід, телефонних розмов, а також ділових записів, які вивчаються на практичних заняттях, допоможуть студентам оволодіти знаннями і уміннями використання відповідних кліше не тільки в іноземній мові, але й рідній. Успішному оволодінню іноземної мови ділового спілкування в умовах університету, за визначенням Т.Назарової (на прикладі англійської мови), сприяє оволодіння відповідними регістрами, тобто напрямами функціонального використання мови: socializing (техніка проведення бесіди), telephoning (спілкування по телефону в ділових цілях), business correspondence (ділове листування), business documents and contracts (ділова документація і контракти), business meetings (ділова зустріч), presentations (презентація), negotiating (техніка 11

12 ведення переговорів), the English of the media (мова засобів масової інформації). Одними з основних сфер іншомовного спілкування майбутнього фахівця за кордоном є професійно-правова, економічна, соціальна і політична сфери. Тому, на нашу думку, на заняттях зі студентами слід приділяти особливу увагу формуванню вмінь спілкуватися в офіційній, діловій обстановці. З цією метою студентам слід, передусім, оволодіти певними формами мовного етикету (привітання, прощання, пробачення тощо), мати навички по-різному, відповідно конкретних умов спілкування, оформлювати у мовленні певні комунікативні наміри (прохання, відмову, згоду тощо). Слід також завжди пам'ятати про такий важливий аспект спілкування, як ділова етика, що є характерною для країни, мову якої вивчають студенти. Вважаємо, що майбутньому фахівцю необхідно знати основні напрями підготовки до ділового спілкування, а саме: 1) мати необхідні навички для участі у нескладній, побутовій розмові; 2) вміти діяти в різних соціальних або професійних ситуаціях; 12

13 3) демонструвати навички роботи з повсякденною кореспонденцією (листи, факси, електрона пошта, мережа Інтернет тощо); 4) розуміти зміст нескладних технічних паперів фахового або загального спрямування та використовувати їх у роботі. Навчання іншомовному діловому спілкуванню в умовах класичного університету являє собою осягнення культури ділового спілкування країн досліджуваної мови, формування ментальних властивостей особистості з її світобаченням і поведінкою, що відрізняють один етнос від іншого. В процесі підготовки до іншомовного ділового спілкування майбутнім фахівцям слід враховувати не тільки інформацію, зміст якої необхідно донести до партнера, але і культурні цінності в контексті міжетнічної комунікації; уміти рефлексивно оцінити позицію комуніканта, для якого це звична ділова культура спілкування, тобто, реконструювати чужі традиції, звичаї, норми поведінки в конкретній ситуації, здійснювати комунікацію відповідно до історично усталених норм даної мовленнєвої спільноти. Аналіз власного досвіду доводить, що випускники сучасного вишу відчувають ускладнення у здійсненні 13

14 ділового спілкування в багатопланових професійних ситуаціях, насамперед, іноземною мовою, коли потрібно не тільки знати мовні та поведінкові правила етикету, але і контролювати власні емоційні прояви, адекватно впливати на партнера, досягати успіху. Відтак, сформованість системи вмінь іншомовного ділового спілкування і, водночас, готовність до його оптимального застосування у межах майбутньої професійної діяльності є інтегративною багаторівневою характеристикою, що вирізняє саме компетентнісній підхід до формування професіоналізму майбутніх представників галузі «людина-людина». Форми іншомовного ділового спілкування Культура іншомовного ділового спілкування фахівця найвищого рівня є інтегративною динамічною властивістю особистості, що об'єднує сукупність лінгвістичної, міжкультурної, комунікативної та особистісно-ділової компетентностей та відображає рівень готовності до комунікації в усній, письмовій та комбінованій формах у процесі професійної взаємодії, кожна з яких має власну специфіку. 14

15 Усне мовлення характеризується інтонаційним оформленням, важливим значенням паралінгвістичних засобів у спілкуванні та їх своєрідністю в кожній культурі, безпосереднім контактом зі співрозмовником, специфічним набором мовних засобів, лінійністю в часі. Письмова мова має такі характерні особливості, якот: специфічний набір мовних засобів, структурну складність, оформлення, порядок слів у реченні, порівняно більшу відповідальність за умови відсутності контакту з партнером. На основі аналізу наукової літератури ділове спілкування визначено як комунікативну діяльність, структурними компонентами якої є: предмет спілкування інша людина; потреба у спілкуванні, що полягає у намаганні індивіда пізнати і оцінити інших людей, навколишню дійсність і з допомогою цього глибше пізнати і оцінити себе; комунікативні мотиви те, заради чого здійснюється спілкування; дії спілкування одиниці комунікативної діяльності, цілісні мовленнєві акти, адресовані іншим людям; завдання спілкування мета, на досягнення якої в конкретній комунікативній ситуації спрямовані комунікативні дії; засоби спілкування операції, за допомогою яких здійснюється спілкування (мова, міміка, жести тощо); продукт спілкування 15

16 особливі утворення матеріального і духовного характеру, що формуються в процесі спілкування. Для забезпечення ефективного ділового спілкування необхідно володіти відповідними вміннями, що систематизовані на основі функцій спілкування: інформативно-комунікативні (чітко виражати думки, формулювати питання, аналізувати, узагальнювати, аргументувати пропозиції тощо); інтерактивні (встановлювати контакт зі співрозмовником, невимушено починати, підтримувати і закінчувати розмову, правильно обирати стратегію взаємодії в залежності від ситуації, адекватно оцінювати комунікативну ситуацію і передбачувати її подальший розвиток тощо); перцептивні (адекватно оцінювати емоційний стан і настрій партнера і свій власний, контролювати комунікативну поведінку, створювати сприятливий клімат спілкування тощо). Греки у діловому спілкуванні Ще у давніх греків вперше з являються поняття культури поведінки для цілеспрямованого формування особистості за певним зразком. Важливим і одним з головних пунктів ділових відносин вважаються етичні норми, що відображають наші уявлення щодо феноменів 16

17 справедливість/несправедливість, добро/зло, правильність/неправильність вчинків тощо. Само слово «етика» походить від грецької «ηθική» і означає у перекладі «мораль». Відповідно контексту етики ділового спілкування її зміст можна визначити так: «сукупність моральних норм, канонів та уявлень, що регулюють поведінку та відношення між людьми». При діловому спілкуванні важливо пам ятати: «Не бажай іншим те, чого не бажаєш собі» (Конфуцій). «Όποιος σκάφτει το λάκκο του αλλονού, πέφτει ο ίδιος μέσα», як кажуть греки, що в перекладі «Не рий іншому яму, бо сам в неї впадеш!» Студенти майбутні фахівці повинні приділяти велику увагу вивченню насамперед етикету. Під словом «етикет» ми маємо на увазі «встановлений порядок поведінки, прийнятий в соціумі». Передусім, сфокусуємо дослідницьку увагу на особливостях дипломатичного етикету, який в аспекті дослідження тлумачимо як форму поведінки дипломатів, політиків, офіційних осіб, які представляють ту чи іншу країну на різних офіційних заходах: презентаціях, зустрічах делегацій, переговорах під час візитів, підписання договорів тощо, а також їх особисте спілкування між собою. 17

18 В кожній країні, у кожного етносу наявні власні традиції й звичаї ділового спілкування та ділової етики. Чи варто цьому приділяти увагу? Інтенсивність ділового спілкування, з одного боку, в сучасному світі призводить до певної втрати національних особливостей та формування нових єдиних норм та канонів. Водночас, при виникненні конфліктних ситуацій, принципового значення набувають національні та релігійні відмінності, які відіграватимуть найважливішу роль у вирішенні конфлікту. Тому саме усвідомлення національних особливостей може слугувати своєрідним орієнтиром у поведінці партнерів. За своїм характером греки відверті та емоційні. Це ті риси, з якими треба миритися і використовувати на благо переговорів. Вони пишаються історичним минулим своєї країни, її внеском у світове мистецтво, філософію, математику, медицину тощо. Взагалі тим, що вони є спадкоємцями давніх греків, винахідників усіх наук, коли ваші предки ще стрибали по деревах. Греки клубок протиріч. Ви можете почути критику на третю особу з боку двох греків, але ж Вам треба остерігатися висловлювати критику на грека, чи виражати сумніви щодо його чесності. Ті ж самі греки, які до того висловлювалися не дуже позитивно про нього, 18

19 зараз можуть стати вашими ворогами, звеличуючи гідності усього грецького народу. Можна сказати, що греки не здатні до критики і самокритики, тобто аналізувати якісь проекти, щось спільне з греками треба дуже обережно, враховуючи їх образливість. Водночас, Ви можете втратити позиції товариша, до Вас звертатимуться вже не в однині (що дуже традиційно для греків, як появ їх дружнього ставлення), найгіршим випадком стане звернення до Вас або порівняння Вас з албанцем, болгарином, турком. Грецький письменник Нікос Дему пише: «Коли сучасний грек дивиться у дзеркало, він бачить там Олександра Македонського або Колокотроніса (великого борця за незалежність Греції О.С.), або на Онасіса (нафтового магната, міліонера О.С.). Але ж ніколи Карагьоза (кумедного персонажа театру тіней, лисого, низького росту, з великою рукою, непропорційним тілом О.С.). Насправді він той самий Карагьоз, котрий мріє, що він і є Олександром Македонським. Карагьоз різних професій, багатоликий, він і є майстром лише одного мистецтва: грати роль». Можна стверджувати, греки марнославний народ, неорганізовані, про що поговоримо окремо, повні забобонів, нетерплячі, але ж справжні бійці за свою справу. 19

20 Основою спілкування в грецькому середовищі можуть слугувати особисті стосунки та знайомства, що мають дуже важливе значення навіть у незначних випадках. Якщо перед греком постане вибір, скоріш за все він обере, не враховуючи професіоналізм, пунктуальність, якісь позитивні характеристики, саме ту людину, яка є «протеже» іншого грека, наприклад. Інформація та плітки ретельно збираються, ними обмінюються, вони передаються наступникам, і виправити відношення до Вас дуже важко, якщо воно вже склалося негативне. Письмовий вид спілкування для греків має другорядне значення. Можна сказати, що і рекомендаційні листи особливо не впливають на вибір кандидатур роботодавцями. Підйом по кар єрних сходах на базі особистих заслуг, працездатності людини, що так широко визнаний в європейських країнах, менш за все притаманний Греції або грецькому середовищу. Більш за все цінується «своя» людина, зі знайомствами, яка має «μέσο» і яка може бути корисною. Офіційний робочий день греків не дуже навантажений. Це зв язано з відпочинком під час обідньої перерви та після неї, коли всі греки ніжаться холодною кавою фрапе, не поспішають жити, бо як вони кажуть: «Кожна людина повинна знайти час на чашку кави». І це 20

21 дійсно так. Чи Ви приймаєте ці ритми їхнього життя, чи ні, даремно сподіваючись щось змінити на краще, як на вашу думку здається. На ваші звернення до їх самоорганізації, грек може відповісти: «Μη με αγχώνεις» (тобто «Не напрягай»), або «Σπεύδε βραδέως» («Поспішай повільно», як кажемо і ми). Щодо цього приведемо дуже повчальну байку, яка добре ілюструє все вищезазначене. Помирає людина і попадає до Аду. І бачить вона там великі котли з лайном, в яких тримаються грішники, чекаючи на свій судний день. Один раз на годину їм дозволяється спливти на поверхню, щоб ковтнути повітря. Після цього чується команда: «Занурюватися!» Великий чорний наглядач б є черпаком по голові тих, хто не поспішає занурюватися у котел з лайном. Розподіл по котлах ведеться за національною ознакою. Оскільки новоспечений не дуже грішив, йому дозволили вибрати котла, до якого він би пішов. Грішник довго думав та обрав швейцарський котел. Мовляв, і народ тихий, порядок любить, мабуть, і лайно чистіше має. А диявол йому рекомендує не ходити до швейцарців, бо їх котел працює як годинники. Один ковток повітря на годину та все. Краще йти до греків. Збентежений грішник промовив, що греки неорганізований, гарячий і взагалі неможливий народ! Отож, - відповів диявол. 21

22 Тому вони і живуть краще за всіх. Свіже лайно не завозиться своєчасно. Вранці вони не можуть знайти черпак, наглядач або ще спить, або лається з грішниками та забуває надати команду: «Занурюватися!», або оголошує страйк, вимагаючи поліпшення умов праці. Тому греки отримують більше повітря, ніж інші грішники. Як і в більшості європейських країн, в Греції не визначається дискримінації жінок. Вони працюють майже у всіх сферах. Є і жінки-політики. Їх можливості в бізнесі, як і у чоловіків, залежать більше від зв язків, ніж від належності до слабої чи сильної статі. Треба зауважити, що для грека родина найважливіший елемент в його усвідомленні, але це не виключає зв язків «на стороні». Як правило, пропозиція до перекладачки піти «попити чашечку кави» після форуму чи якогось конгресу не вважається греками зрадою своїй дружині, а тільки «маленьким відпочинком» після тяжкої праці. Якщо Ви хочете справити добре враження, треба при зустрічі цікавитися, як діти, а на прощання бажати успіхів і здоров я усім членам родини. Греки з повагою відносяться до своїх батьків. Родина може бути дуже великою, і добрим звичаєм є збиратися на вихідні й свята за великим столом. 22

23 Грецька мова незвичайно багата й, водночас, складна для вивчення. Але ж ваші знання з мови, культури або історії Греції викличуть захват у греків. Їм це дуже сподобається. Вони не скупляться на похвали: «Είσαι αστέρι» («Ти зірка») або «Είσαι γάτα με πέταλα» («Кішка у підковах», що означає наявність у людини жвавого розуму і швидкої реакції). З першої хвилини Ви можете стати найкращим другом, і ваша зустріч з цієї миті матиме деякі переваги щодо вигідного рішення якогось питання. Так, офіційність першого знайомства швидко переходить до неофіційного спілкування. Одяг на офіційних зустрічах не має великого значення, як, наприклад, для французів, британців чи німців. Навпаки, більш-менш вільна манера одягатися відрізняє греків від північних європейців. Виключенням є організації і фірми, що видають фірмовий одяг та наполягають на його обов язковій належності. Іншими словами, одяг не є показником статусу чи матеріального забезпечення вашого партнера, співрозмовника. Гречанки не дуже наносять макіяж, тому і не гречанкам не рекомендується відрізнятися від них. Переважним кольором у неформальному одязі є чорний. Дотримуватися його не обов язково, але для досягнення спільності в праці, подальших контактів доречно буде не 23

24 виказувати вашої відмінності, інших поглядів на моду, життя, тим самим Ви маєте змогу продемонструвати неусвідомлено єдність думок і звичок. Греки дуже емоційний народ. Під час спілкування 80 % інформації передається ними за допомогою жестів та міміки. Жести роблять їхню мову ще більш виразною. Грецька мова це мова емоцій, що захована глибоко в підсвідомості еллінів. Жестами та інтонацією промовець може виказати, який він є насправді, наскільки він говорить щиро і відкрито, чи щось приховує, чи обдумує, чи подає він повну інформацію, чи обмежену. Однак, слід звернути увагу, що деякі жести греків відрізняються від наших. Так, у Греції звичний для нас кивок голови на знак згоди «догори-донизу», означає діаметральну протилежність, тобто непогодження. Піднятий догори великий палець має багато значень. Зазвичай, він використовується під час голосування на дорозі, намагаючись зловити автостопом машину. Розповсюдженим є значення «все гаразд», а коли великий палець різко підносять догори це стає образливим знаком, що означає нецензурну лайку. В Греції такий жест, на жаль, означає «Замовкни!» 24

25 Ці приклади свідчать про те, до яких хиб і непорозумінь може призвести неправильне тлумачення жестів, не враховуючи національні особливості того, хто говорить. Тому, перш ніж робити будь-які висновки про значення тих чи інших жестів та мови руху тіла, необхідно врахувати національну приналежність співрозмовника. Вивчаючи чужі культури та іноземні мови, велику увагу потрібно також приділити невербальним засобам спілкування. Основи підготовки студентів до професійноорієнтованого ділового спілкування в іншомовному середовищі (на прикладі новогрецької мови) У навчальному посібнику пропонується розглянути автентичні тексти з новогрецьких засобів масової інформації, документації, листування, тощо. Сучасна система вправ передбачає паралельний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, мовлення, письма, аудіювання). Спеціальні вправи для розвитку перекладацьких навичок та умінь (вправи на «компресію» тексту, засвоєння елементів перекладацького скоропису, розвиток 25

26 умінь роботи зі словниками) сприяють первинному формуванню фахової комунікативної компетентності. В межах відомих раніше тем розміщено вправи на розуміння змісту поширених повідомлень, що включають складні типи аргументації; розуміння коротких текстів наукового характеру тощо. Комплекс вправ рекомендованого матеріалу пропонує студентам виконати тестові завдання на розуміння прочитаного тексту. Мета післятекстових завдань полягає у виборі відповідей за текстом, що становить певні труднощі для студентів у правильному виборі серед подібних за змістом речень чи запитань, що у свою чергу, вимагає повного розуміння прочитаного тексту. Важливим аспектом навчання студентів є, насамперед, засвоєння діалогічного мовлення, тобто вміння підтримувати спілкування зі швидкістю та спонтанністю, ступінь яких є достатнім, аби не спричиняти незручності співрозмовнику. Такі вправи допомагають сформувати у студентів навички вербальнокомунікативного рівня, оскільки у студентів виникають ускладнення зв язного мовлення та створення ситуації, максимально схожої до дискусії, в межах якої обом співрозмовникам було б цікаво спілкуватися. Такий 26

27 мовний бар єр є причиною недостатньої практики чи браку лексичного вокабуляра з тієї чи іншої тематики. Монологічне мовлення має на меті формування у студентів вмінь та навичок виступати перед аудиторією, пояснювати власну точку зору щодо конкретної проблеми, аналізуючи переваги та недоліки різних варіантів її розв язання. Мета навчання письма як мовленнєвого уміння студентів, досягається шляхом виконання вправ, зміст яких полягає у складанні офіційних та особистих листів і записок, опису об єктів та подій, інструкцій, міні-творів тощо. Особливо привабливими для студентів є завдання творчого спрямування, при виконанні яких вони можуть проявити власну індивідуальність. Завдання для навчання письма навчитися писати стислі повідомлення або твори, обсягом від 200 до 500 слів, для передачі інформації чи викладення аргументів за або проти конкретної точки зору, використовуючи подані метафоричні і фразеологічні вирази, що формує у студентів навички їх поєднання в певних ситуаціях. Завдання для читання формують у майбутніх фахівців навички швидкого читання статей, повідомлень тощо, що стосуються сучасних проблем; розуміння 27

28 фактичної інформації, переданої як експліцитно, так й імпліцитно. Варто зазначити, що іншомовна компетентність забезпечує певний культурний рівень усного й писемного мовлення та невербальної мовленнєвої поведінки. Формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів вищих навчальних закладів різних напрямів підготовки на сучасному етапі розвитку світової спільноти слід розглядати як обов язкову складову загальної фахової підготовки. Матеріал навчального посібника було розроблено з метою забезпечення ефективності процесу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців в освітньому середовищі класичного університету (на прикладі вивчення новогрецької мови). Література: 1. Бабинець М.М. До питання про культуру іншомовного ділового спілкування майбутніх менеджерів [Електронний ресурс] / Мирослава Миколаївна Бабинець. Режим доступу: _21/babinec.pdf 28

29 2. Бартош О.П., Канюк О.Л. Основи іншомовного ділового спілкування: Навч.-метод. посіб. для фахівців соціальної роботи / О.П.Бартош, О.Л.Канюк. Ужгород: УжНУ, с. 3. Вольфовська Т.О. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети / Т.О.Вольфовська // Шлях освіти С Гарипова А.А. Развитие иноязычной профессиональной и социально-культурной коммуникации студентов неязыкового вуза: дисс канд. пед. наук: специальность «Теория и методика профессионального образования» / Айгуль Альбертовна Гарипова. Уфа, с. 5. Гез Н.И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / Н.И.Гез // Иностранные языки в школе С Грушевицкая Т.Г., Попоков В.Д., Садохин А.П. Основы межкультурной коммуникации: Учебник для вузов / Под ред. А.П.Садохина. М.: ЮНИТИ- ДАНА, с. 7. Деменьтьева М.В. Педагогические условия формирования готовности к деловому иноязычному 29

30 общению у студентов неязыковых факультетов вузов: дис канд.пед.наук: специальность «Теория и методика профессионального образования» / Марина Владимировна Дементьева. Челябинск, с. 8. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ Наук. ред. укр. видання д.пед.н., проф. С.Ю.Ніколаєва. К.: Ленвіт, С Канюк О.Л. Роль іншомовного ділового спілкування у підготовці соціальних працівників у контексті Болонського процесу [Електронний ресурс] / О.Л.Канюк. Режим доступу: 011_20/ kanuk.pdf 10. Канюк О.Л. Формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців як важлива складова професійної підготовки [Електронний ресурс] / О.Л.Канюк. Режим доступу: /www17/Kanyuk.pdf 11. Канюк О.Л. Формування умінь іншомовного ділового спілкування у майбутніх соціальних 30

31 працівників: монографія / О.Л.Канюк, І.В.Козубовська. Ужгород: УжНУ, с. 12. Микитенко Н. Феномен іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей / Н.Микитенко // Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, грудня 2007р.). Чернівці: Рута, с. 13. Нагірний Л. Особливості формування іншомовної комунікативної компетенції студентів [Електронний ресурс] / Любомир Нагірний. Режим доступу: nia/web13/pdf/2012/ 1/Liubomyr_Nahirnyi.pdf 14. Пассов Е.И. Концепция коммуникативного обучения иноязычной культуре в средней школе / Е.И.Пассов. М.: Просвещение, с. 15. Самофалова Т.В. Вивчення ділової іноземної мови як один з аспектів навчання у вищому технічному навчальному закладі [Електронний ресурс] / Т.В.Самофалова. Режим доступу: 31

32 16. Сигачева Н.А. Исследовательские аспекты проблемы делового иноязычного общения менеджеров [Електронный ресурс] / Н.А.Сигачева, Э.Р.Садыкова. Режим доступу: Bwj9Tgx2kJ:kirgteu.com/filemanager/download=u 17. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь / Н.К.Скляренко // Іноземні мови С Фиада А. Эти странные греки. Пер. с англ. / А.Фиада. М.: Эгмонт Россия Лтд, с. 19. Επιχειρηματικά Ελληνικά: εκπαιδευτικό βοήθημα για ενδιάμεσο επίπεδο. Α μέρος. Αθήνα, σ. 32

33 ПРАКТИКУМ ΣΥΝΑΛΛΑΓΜΑ / ΣΤΗΝ ΤΡΑΠΕΖΑ 1. Прочитайте уважно діалог: ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 1: Καλημέρα, κύριε. Μπορώ να σας βοηθήσω; ΠΕΛΑΤΗΣ: Καλημέρα. Θα ήθελα να ανοίξω κάποιο λογαριασμό στην τράπεζά σας. ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 1: Μάλιστα, κύριε, θα σας δείξω το γραφείο του υπαλλήλου μας, ο οποίος θα σας δώσει περισσότερες πληροφορίες. ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 2: Καλημέρα, κύριε, θέλετε να ανοίξετε λογαριασμό εδώ; ΠΕΛΑΤΗΣ: Ναι. Μετακόμισα εδώ πριν από ένα μήνα και θέλω να μεταφέρω τους λογαριασμούς μου στην τράπεζά σας. ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 2: Καταλαβαίνω. Τι είδους λογαριασμό έχετε; ΠΕΛΑΤΗΣ: Θα ήθελα να ανοίξω ένα λογαριασμό σε ευρώ. Έχω και ένα σημαντικό ποσό σε δολάρια και σκέφτηκα να τα πουλήσω. Μπορείτε να με συμβουλέψετε εσείς; ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 2: Βέβαια. Καλύτερα να μην τα πουλήσετε αυτή τη στιγμή. Η ισοτιμία του δολαρίου τώρα δεν είναι συμφέρουσα - ούτε η τραπεζική τιμή ούτε η τιμή που προσφέρουν τα ιδιωτικά γραφεία συναλλάγματος. 33

34 ΠΕΛΑΤΗΣ: Σας ευχαριστώ για τις πληροφορίες. Σε τέτοια περίπτωση ανοίξτε μου και ένα λογαριασμό δολαρίων. Έχω όμως και μια διεθνή τραπεζική επιταγή και θα ήθελα να την αλλάξω. ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ 2: Βέβαια. Αριστερά από την είσοδο γράφει «Θυρίδα συναλλάγματος». Εκεί ο συνάδελφός μου θα σας βοηθήσει. Πρώτα όμως να τελειώσουμε με τους λογαριασμούς σας. Θα σας εκδώσουμε μια πιστωτική κάρτα και ένα βιβλιάριο επιταγών που θα χρησιμοποιείτε, όταν δεν έχετε αρκετά μετρητά μαζί σας. Εσείς θα αποφασίσετε ποιος τρόπος είναι πιο άνετος για σας. Πρέπει, επίσης να μας φέρετε μερικά έγγραφα. Θα σας ενημερώσει η κυρία στο διπλανό γραφείο. ΠΕΛΑΤΗΣ: Εντάξει. Ευχαριστώ πολύ. ΥΠΑΛΛΗΛΟΣ: Εμείς σας ευχαριστούμε που διαλέξατε την τράπεζα μας. 2. Перевірте, як Ви розумієте значення слів: Συμφέρων, -ουσα, -ον Τραπεζικός, -ή, -ό Ιδιωτικός, -ή, -ό Γραφείο συναλλάγματος Διεθνής, -ής, -ές Θυρίδα 34

35 3. Заповніть пропуски словами у правильній формі: συνάλλαγμα, επιταγή, δολάριο, ιδιωτικός, λογαριασμός 1. Μερικοί από της εταιρείας μας είναι στην Εθνική Τράπεζα. 2. Πώς προτιμάτε να πληρώσετε; Με μετρητά ή με ; 3. Το βασικό νόμισμα στις διεθνείς εμπορικές σχέσεις είναι το Προτιμώ να αλλάξω συνάλλαγμα σε γραφεία, επειδή με συμφέρει περισσότερο. 5. Την τελευταία εβδομάδα η τιμή. είναι σταθερή. 4. З єднайте за змістом прикметники у правильній формі з іменниками: Συμφέρων Τραπεζικός Ιδιωτικός Διεθνής Πιστωτικός γραφείο επιταγή ισοτιμία κάρτα τιμή 35

36 5. Позначте, правильне (σωστό Σ) чи ні (λάθος Λ) твердження: 1. Ο πελάτης θέλει να ανοίξει λογαριασμό σε ευρώ και δολάρια. 2. Ο πελάτης της τράπεζας μεταφέρει τους λογαριασμούς του λόγω μετακόμισης. 3. Η τράπεζα εκδίδει βιβλιάριο επιταγών και πιστωτική κάρτα. 4. Η ισοτιμία του δολαρίου είναι συμφέρουσα. 5. Ο πελάτης θέλει να κρατήσει τη διεθνή τραπεζική επιταγή του. 6. Перекладіть новогрецькою мовою: 1. Я покажу кабінет співробітника, який надасть Вам більше інформації. 2. Я переїхав місяць тому і хочу перевести мої рахунки у ваш банк. 3. Можете мені порадити. 4. Невигідний курс доллара 5. На даний момент краще не міняти 6. Приватні обмінні пункти 7. У такому разі, я хотів би поміняти банківський чек. 8. Однак, спочатку закінчимо з чековою книжкою. 36

37 9. Видамо Вам кредитну картку. 10. Ви будете її використовувати, якщо не будете мати з собою готівкою. 11. Принесіть документи. 12. Ви будете повідомлені. 13. Дякуємо Вам, що обрали наш банк. 7. Вставте дієслова за змістом: χρησιμοποιεί, εργάζεται, συλλέγει, προσφέρει, έρχεται, κατέχει, εξυπηρετεί, ασχολείται Ο τραπεζικός υπάλληλος τους πελάτες μιας τράπεζας εκτελώντας μια σειρά από χρηματοοικονομικές εργασίες. Συγκεκριμένα, με την υποδοχή του πελάτη και την ενημέρωσή του για τις υπηρεσίες που η τράπεζα, την προετοιμασία τραπεζικών εγγράφων, την καταχώρηση των συναλλαγών και την ενημέρωση λογαριασμών, τον έλεγχο τίτλων στην κίνηση των λογαριασμών, την είσπραξη ή πληρωμή ποσών, την αγοραπώληση μετοχών ή τη μελέτη στατιστικών δεδομένων. Οι δραστηριότητές του ποικίλουν ανάλογα με την ειδικότητά του και τη θέση που. Για παράδειγμα, αν στο τμήμα καταθέσεων, παρακολουθεί 37

38 την κίνηση ατομικών λογαριασμών και έχει μεγάλη επαφή με το κοινό. Αν εργάζεται στο τμήμα πίστης, σε επαφή με το κοινό ή με επιχειρηματίες για τη χορήγηση δανείων. Αν εργάζεται στο ταμείο, ασχολείται με την είσπραξη, πληρωμή, καταμέτρηση, φύλαξη χρηματικών ποσών. Τέλος, αν εργάζεται στο τμήμα πληροφοριών, πληροφορίες για την οικονομική και εμπορική δραστηριότητα των πελατών της τράπεζας. Στο πλαίσιο της εργασίας του εξοπλισμό γραφείου (τηλέφωνα, φαξ, αριθμομηχανές) και ηλεκτρονικούς υπολογιστές. 8. Зробіть пари слів: στατιστικά φύλαξη ατομικός ηλεκτρονικός χρηματοοικονομικές τμήμα χορήγηση εισαγωγές εξυπηρέτηση εγγράφων υπολογιστής πληροφοριών δεδομένα δανείων λογαριασμός με το κοινό εργασίες δραστηριότητα 38

39 προετοιμασία επαφή οικονομική πελατών εμπορευμάτων χρηματικών ποσών ΤΟ ΕΥΡΩ 1. Прочитайте уважно текст: Την άρχισε μια νέα περίοδος με την ανάδυση του κοινού νομίσματος, του ευρώ, σε δώδεκα κράτη μέλη της Ευρωπαϊκής Ένωσης (Ελλάδα, Ιταλία, Αυστρία, Γαλλία, Γερμανία, Ισπανία, Πορτογαλία, Κάτω Χώρες Λουξεμβούργο, Φινλανδία, Ιρλανδία, Βέλγιο). Εκδόθηκαν χαρτονομίσματα, ενιαία για όλα τα κράτη. Κάθε κράτος όμως έχει δικά του κέρματα. Τα συστήματα πληρωμής των τραπεζών μεταπήδησαν σε ευρώ, καθώς και η διατραπεζική και νομισματική αγορά, οι αγορές κεφαλαίων και συναλλάγματος, οι δημόσιες και ιδιωτικές συναλλαγές. Τους πρώτους έξι μήνες κυκλοφορούσαν τα εθνικά νομίσματα παράλληλα με το ευρώ, αλλά μετά τα εθνικά νομίσματα δεν είχαν πια νόμιμη αξία. Το ευρωπαϊκό νόμισμα διευκόλυνε πολύ τις εμπορικές σχέσεις μεταξύ των κρατών. 39

40 Η χρήση, δηλαδή, του ευρώ έχει ευνοϊκά αποτελέσματα, όχι μόνο για τα ευρωπαϊκά κράτη, στα οποία κυκλοφορεί, αλλά και για τους εμπορικούς τους εταίρους, όπως οι Ηνωμένες Πολιτείες Αμερικής οι οποίοι πρέπει τώρα να κάνουν τις συναλλαγές τους με ένα νόμισμα, το ευρώ και όχι με πολλά και διαφορετικά νομίσματα, όπως το μάρκο, το φράγκο, η λίρα, η δραχμή κ.ά. 2. Перевірте, як Ви розумієте слова: ανάδυση κοινός, -ή, -ό χαρτονόμισμα κέρμα διατραπεζικός, -ή, -ό νομισματικός, -ή, -ό δημόσιος, -α, -ο κυκλοφορώ νόμιμος, -η, -ο αξία 3. Вставте слова в правильній формі: κέρμα, χαρτονόμισμα, αξία, κυκλοφορώ, συναλλαγές 40

41 1. Το παλιό Ελληνικό νόμισμα, η δραχμή δεν έχει πια καμία. 2. Από το 2002, χρησιμοποιούμε το ευρώ, στις οικονομικές μας.. 3. Το πορτοφόλι μου είναι βαρύ, γιατί έχει πολλά.. 4. Δεν πια τα παλιά εθνικά νομίσματα των Ευρωπαϊκών χωρών. 5. Θέλω των 20 και όχι των 50 ευρώ, για να τα χαλάω πιο εύκολα. 4. Доберіть до прикметників, ставлячи їх у правильній формі, іменники: Νόμιμος Εθνικός Διατραπεζικός Ιδιωτικός Ευνοϊκός συναλλαγές αποτελέσματα αξία νομίσματα αγορά 5. Позначте, правильне (σωστό Σ) чи ні (λάθος Λ) твердження: 1. Το Ευρώ κυκλοφορεί στις είκοσι ευρωπαϊκές χώρες. 41

42 2. Κάθε κράτος έχει δικό του χαρτονόμισμα. 3. Οι αγορές κεφαλαίων μεταπήδησαν σε Ευρώ. 4. Το κοινό νόμισμα διευκόλυνε τις διεθνείς εμπορικές σχέσεις. 5. Το πρώτο μισό του 2002 κυκλοφορούσαν και τα εθνικά νομίσματα παράλληλα με το Ευρώ. 6. Які, на вашу думку, позитивні моменти використання єдиної валюти Євро? Το ευρώ αποτελεί σήμερα στοιχείο της καθημερινής ζωής των πολιτών των κρατών μελών της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Το ενιαίο νόμισμα παρουσιάζει αδιαμφισβήτητα πλεονεκτήματα: ελαττώνει το κόστος των χρηματοοικονομικών συναλλαγών, διευκολύνει τα ταξίδια, ενδυναμώνει το ρόλο του ευρώ σε διεθνές επίπεδο κ.λπ. Συνεχίστε:. 7. Доберіть правильну відповідь: 1. Για να αλλάξω νόμισμα, πάω στο γραφείο. α/ χαρτονομίσματος β/ τράπεζας γ/ συναλλάγματος 42

43 2. Ανάμεσα σε δύο τράπεζες γίνεται. συναλλαγή. α/ τραπεζική β/ διατραπεζική γ/ εμπορική 3. Πρέπει πάντα να ψάχνουμε την πιο τιμή, για να κάνουμε συνάλλαγμα. α/ υποχρεωτική β/σημαντική γ/ συμφέρουσα 8. Перекладіть новогрецькою мовою: Введення єдиної (загальної) грошової одиниці Були видані паперові банкноти, єдині для всіх держав У кожної держави є власні монети Системи оплати перейшли на Євро Втратити юридичну силу Сприяти торговим відносинам між країнами Позитивні результати Бути в побуті Торгові партнери 43

44 9. На монеті 2 Євро зображено Європу на бику. Прочитайте давньогрецький міф про викрадення Зевсом Європи: Σύμφωνα με την ελληνική μυθολογία, η Ευρώπη ήταν η όμορφη κόρη του βασιλιά της Φοινίκης, Αγήνορα, και της Τηλέφασσας, αλλά και αδελφή του Κάδμου (ιδρυτή της Θήβας). Κάποτε, όταν έπαιζε με τις φίλες της στην παραλία, την είδε ο Δίας και θαμπώθηκε από την ομορφιά της. Τότε μεταμορφώθηκε σε έναν εύσωμο και δυνατό ταύρο, και παριστάνοντας ότι βόσκει, πήγε κοντά της. Εκείνη, πλησίασε τον ταύρο και άρχισε να τον χαϊδεύει, γοητευμένη από την δύναμή του και την κορμοστασιά του. Μετά ανέβηκε στη ράχη του για να τον ιππεύσει και τότε ο ταύρος άρχισε να τρέχει με αστραπιαία ταχύτητα. Διέσχισε όλο το Λιβυκό Πέλαγο, ώσπου έφτασε στην Κρήτη. Εκεί ο Δίας πήρε ξανά την αληθινή του μορφή. Εκεί λοιπόν ζευγάρωσαν και καρπός του έρωτα τους ήταν ο Μίνωας και ο Ραδάμανθυς. Ο Δίας έφυγε για τον Όλυμπο και η Ευρώπη παντρεύτηκε τον βασιλιά της Κρήτης Αστέριο, που υιοθέτησε τα παιδιά της. Μετά τον θάνατο του Αστέριου, ο Μίνωας έγινε 44

45 βασιλιάς της μεγαλύτερης πόλης της Κρήτης, της Κνωσού, και έφτιαξε τον πρώτο Ευρωπαϊκό Πολιτισμό, τον μινωικό. Επίσης, αξίζει να αναφέρουμε ότι η ήπειρός μας πήρε το όνομά της από την Ευρώπη και ότι η αρπαγή της Ευρώπης αναπαριστάται στο Ελληνικό κέρμα των 2 Ευρώ. ΣΥΝΑΛΛΑΓΜΑ 1. Прочитайте уважно діалог: Μ.: Καλημέρα, Γιώργο. Γ.: Μαρία! Τι έκπληξη. Για πού το έβαλες πρωί - πρωί; Μ.: Πηγαίνω στην τράπεζα. Γ.: Στην τράπεζα, ε; Παιδί μου, ο έρωτας, ο βήχας και το χρήμα δεν κρύβονται. Μ.: Σταμάτα να με πειράζεις. Πάω στην τράπεζα για συνάλλαγμα. Γ.: Εμπορικό; Σου χρειάζεται για την επιχείρηση; Μ.: Όχι. Θα πάω ένα ταξιδάκι στην Αγγλία, για μια προσωπική υπόθεση, και χρειάζομαι τουριστικό συνάλλαγμα. Γ.: Συνάλλαγμα στην Ενωμένη Ευρώπη; Μ.: Μα η Αγγλία, Γιώργο μου, δεν ανήκει στην Ευρωζώνη. 45

46 Γ.: Σωστά. Αλλά δεν νομίζω να αντιμετωπίσεις πρόβλημα με το ευρώ. Μ.: Σίγουρα, αλλά δεν έχω ιδέα τι γίνεται με τις ισοτιμίες. Συμφέρει να αγοράσω λίρες ή να χρησιμοποιήσω ευρώ; Γ.: Κι εγώ δεν ξέρω. Όμως, ο αρμόδιος υπάλληλος θα μπορεί να σε συμβουλεύσει. Θυμάσαι την εποχή που το συνάλλαγμα ήταν απόλυτα ελεγχόμενο και περιορισμένο; Ακόμα και η χρήση της πιστωτικής κάρτας; Μ.: Ναι. Μη νομίζεις, όμως, ότι τώρα τα πράγματα είναι καλύτερα. Η αγοραστική μας δύναμη στο εξωτερικό είναι μηδαμινή σε σχέση με αυτή των ευρωπαίων εταίρων. Γ.: Μαρία, μην αρχίζεις κι εσύ. Βαρέθηκα να ακούω κάθε μέρα γκρίνια, ότι το ευρώ υπήρξε καταστροφικό και προκάλεσε ύφεση στις οικονομίες κάποιων χωρών. Σκέψου ότι τώρα το εισαγωγικό και εξαγωγικό εμπόριο και γενικότερα οι οικονομικές συναλλαγές μεταξύ των ευρωπαϊκών χωρών αλλά και τρίτων χωρών, γίνονται ευκολότερα. Αυτό δεν διευκολύνει μελλοντικά την ανάπτυξη; Μ.: Εντάξει, δεν θα λύσουμε εμείς το πρόβλημα. Πρέπει να πηγαίνω, αλλά θα συναντηθούμε, όταν θα επιστρέψω. Τελικά δεν θα αγοράσω λίρες. Θα προτιμήσω να υποστηρίξω το σκληρό μας νόμισμα! 2. Перевірте, як Ви розумієте слова: 46

47 Συνάλλαγμα Εμπορικός Επιχείρηση Τουριστικός Ευρωζώνη Ισοτιμία Αγοραστική δύναμη Εταίρος Ύφεση Εισαγωγικό / εξαγωγικό εμπόριο Συναλλαγή Σκληρό νόμισμα 3. Вставте слова у правильній формі: εμπορικός, ευρωζώνη, ισοτιμίες, περιορισμένος, μηδαμινός 1. Σε παρακαλώ κοίταξε τις.. στην εφημερίδα και ενημέρωσέ με. 2. Έχει πιθανότητα να προσληφθεί. 3. Η Σουηδία δεν ανήκει στην Έχει πολύ. λεξιλόγιο. 5. Ο Αντρέας δουλεύει σε. πλοίο. 47

48 4. З єднайте прикметники з іменниками за змістом, ставлячи їх у правильній формі: Τουριστικός Αγοραστικός Εξαγωγικός Προσωπικός Αρμόδιος εμπόριο υπόθεση συνάλλαγμα δύναμη υπάλληλος 5. Позначте, правильне (σωστό Σ) чи ні (λάθος Λ) твердження: 1. Η Μαρία είναι κρυωμένη και βήχει. 2. Ο Γιώργος χρειάζεται συνάλλαγμα, επειδή πρόκειται να ταξιδέψει. 3. Η Αγγλία δεν είναι χώρα της Ευρωζώνης. 4. Η Μαρία είναι πολύ καλά ενημερωμένη σχετικά με την ισοτιμία λίρας και ευρώ. 5. Η Μαρία θα προτιμήσει να έχει μαζί της κέρματα, γιατί είναι σκληρά νομίσματα. 6. Доберіть правильну відповідь: 1. Το Ευρώ διευκολύνει τις. α/ οικονομικές συναλλαγές 48

49 β/ διπλωματικές σχέσεις γ/ διακρατικές συμφωνίες 2. Το νόμισμα της Αγγλίας είναι... α/ το ευρώ β/ το δολάριο γ/ η λίρα 3. Η Μαρία θα ταξιδέψει για λόγους.. α/ προσωπικούς β/ επαγγελματικούς γ/ άσχετους 4. Η Μαρία θέλει. συνάλλαγμα. α/ τουριστικό β/ εμπορικό γ/ πολύ 5. Ο Γιώργος δεν είναι απόλυτα ενημερωμένος σχετικά με τις. α/ αναλογίες β/ ισοτιμίες γ/ αγοραπωλησίες 7. Дізнайтеся цікаві факти про національну валюту України: 49

50 Гривня національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2-16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та копійки. У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною три копійки, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок. Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривна» «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала «шийна гривна» золотий, прикрашений коштовним каменем обруч. «Гривнями» називали і металеві амулети, які також носилися на шиї. Вважається, що слово утворилося від праслов'янського кореня «грива» тобто шия. В сучасній українській мові воно залишилося для визначення відповідної частини тіла тварин. 50

51 8. Майже казочка про драхму Додатковий текст для читання: Μια φορά κι έναν καιρό ήταν μια μικρή χώρα, η Ελλάδα, που μόλις είχε απελευθερωθεί από την τουρκική κυριαρχία και γινόταν κράτος, με κυβερνήτη έναν καλό άνθρωπο και πατριώτη, τον Ιωάννη Καποδίστρια. Αυτός όχι μόνο δεν έπαιρνε χρήματα από το δημόσιο ταμείο, αλλά έδωσε ό,τι είχε και δεν είχε από την ίδια του την τσέπη, για να καλύψει τα έξοδα της διοίκησης και να θεμελιώσει την εθνική οικονομία. Επινόησε μάλιστα ως πρώτο εθνικό νόμισμα τον φοίνικα, που συμβόλιζε την αναγέννηση του έθνους. Κι επειδή δεν είχε καμιά εμπιστοσύνη στους περί τα οικονομικά συμπατριώτες του, φρόντισε να εγκαταστήσει ένα νομισματοκοπείο στην αυλή του σπιτιού του και να κόβει χάλκινα και ασημένια νομίσματα. Κάποια μέρα, κάποιοι προύχοντες σκότωσαν τον κυβερνήτη, ο οποίος ήθελε να τους στερήσει τα προνόμια που είχαν από την τουρκοκρατία. Και μαζί με τον κυβερνήτη, πέθανε και ο φοίνικας και η οικονομία πήγε στον διάολο και οι 51

52 Έλληνες ξαναγύρισαν στα γρόσια και αλληλοσφάζονταν για το ποιος θα κυβερνήσει. Τότε οι μεγάλες δυνάμεις, η Αγγλία, η Γαλλία και η Ρωσία, που αγαπούσαν πολύ την Ελλάδα τους, βρήκαν ένα ανήλικο πριγκιπόπουλο από τη Βαυαρία, τον Όθωνα, τον βάφτισαν Έλληνα και τον έκαναν βασιλιά. Και τα πράγματα ισορρόπησαν. Οι ξένοι που ήρθαν μαζί με το νέο πριγκιπόπουλο, ενδιαφέρθηκαν για την ελληνική εθνική οικονομία και αποφασίστηκε τότε να θεσμοθετηθεί νέο νόμισμα. Και αφού διάβασαν κάποια παλιά βιβλία για την αρχαιότητα, επέλεξαν ως νέο νόμισμα τη δραχμή. Κι έτσι γεννήθηκε η δραχμή, η δραχμούλα μας, κάπου στο Ήταν στρογγυλή, ασημένια και γυαλιστερή, με το κεφάλι του νεαρού βασιλιά, και ζύγιζε μόλις 4,5 γραμμάρια. Κι όλοι χάρηκαν που την είδαν στα χέρια τους και είπαν: «Να! Έφτιαξαν τα πράγματα, όλα θα πάνε καλά τώρα». ΧΕΙΡΙΣΜΟΣ ΤΟΥ ΤΗΛΕΦΩΝΟΥ ΣΤΟ ΓΡΑΦΕΙΟ 1. Прочитайте уважно текст: Η καλή γραμματέας έχει έναν πολύτιμο βοηθό, το τηλέφωνο, αφού οι περισσότερες επαφές της γίνονται μέσω 52

53 αυτού. Αυτό, όμως, μπορεί να εξελιχθεί και σε εχθρό της αν δεν προσέξει ορισμένους κανόνες. Όπως και στην προφορική επικοινωνία, έτσι και στο τηλέφωνο ισχύει η αρχή της απλότητας και της συντομίας. Σε μια μικρή επιχείρηση ή σ' ένα γραφείο, η γραμματέας δέχεται απευθείας τα εξωτερικά τηλεφωνήματα. Όταν σηκώνει το ακουστικό, πρέπει πρώτα να αναφέρει το όνομα της επιχείρησης, π.χ. εταιρεία «Παλλάδα». Εάν, όμως, η εταιρεία είναι μεγάλη και έχει τηλεφωνικό κέντρο, που συνδέει τους ενδιαφερόμενους με τους υπεύθυνους σε κάθε γραφείο, η γραμματέας πρέπει να αναφέρει το όνομα του προϊσταμένου, π.χ. γραφείο της κυρίας Αναστασοπούλου. Αν εκείνος ή εκείνη απουσιάζει, η γραμματέας σημειώνει το όνομα (αν το όνομα είναι δύσκολο - κυρίως τα ξένα - πρέπει να ζητήσει να το συλλαβίσουν) και το μήνυμα μαζί με το τηλεφωνικό αριθμό, και να το μεταβιβάσει ευθύς όταν επιστρέψει ο προϊστάμενος. Στην περίπτωση αυτή είναι καλό η γραμματέας να φτιάξει ένα έντυπο μεταφοράς μηνυμάτων. Όταν ο προϊστάμενος είναι απασχολημένος και έχει δώσει στη γραμματέα εντολή να μην τον συνδέει, αυτή πρέπει να εξακριβώσει το λόγο, για τον οποίο τηλεφωνεί ο συνομιλητής της, να του ζητήσει να αφήσει το τηλέφωνό του ώστε να τον καλέσει ο προϊστάμενος, όταν θα είναι ελεύθερος. 53