La Parola quotidiana del Signore

Transcript

1 La Parola quotidiana del Signore Patriarcato Ecumenico- Sacra Arcidiocesi Ortodossa di Italia e Malta Vicariato arcivescovile della Campania TESTO MULTILINGUE Santo e Grande Lunedì Vespro e Divina Liturgia dei Doni Presantificati del Grande Lunedì Lettura del libro dell Esodo (1, 1-20). Questi sono i nomi dei figli di Israele entrati in Egitto con Giacobbe loro padre, ciascuno con tutta la sua famiglia: Ruben, Simeone, Levi, Giuda, Issacar, Zabulon, Beniamino, Dan e Neftali, Gad e Aser. Giuseppe era già in Egitto. Le persone provenienti da Giacobbe erano in tutto settantacinque. Giuseppe morì, come pure tutti i suoi fratelli e tutta quella generazione. Ma i figli di Israele crebbero e si moltiplicarono, divennero numerosi e si rafforzarono moltissimo: il paese li moltiplicava. Sorse poi sull Egitto un altro re che non conosceva Giuseppe. Egli disse alla sua gente: Ecco, la razza dei figli di Israele è una grande moltitudine ed è più forte di noi. Su dunque, raggiriamoli con astuzia, perché non aumentino e, in caso di guerra contro di noi, si uniscano anche loro agli avversari, lottino contro di noi e poi se ne vadano dal paese. E assegnò loro dei capi che sorvegliassero i lavori, perché li opprimessero con questi lavori. Ed essi costruirono per il faraone città fortificate, quella di Pitom, quella di Ramesse e quella di On che è la Città del Sole. Ma quanto più li umiliavano, tanto più divenivano numerosi e si rafforzavano moltissimo. Gli egiziani avevano orrore dei figli di Israele. Gli egiziani dominavano i figli di Israele con violenza e rendevano loro penosa la vita con duri lavori, calcina, mattoni e tutti i lavori nei campi, tutti lavori con i quali li schiavizzavano con violenza. E il re degli egiziani disse alle levatrici degli ebrei, delle quali una aveva nome Seffora e la seconda Pua: Quando assistete le ebree nel parto ed esse stanno per partorire, se è un maschio, uccidetelo; se invece è una femmina, risparmiatela. Ma le levatrici temettero Dio e non fecero come aveva loro ordinato il re d Egitto e fecero vivere i maschi. Allora il re d Egitto chiamò le levatrici e disse loro: Perché avete agito in questo modo e avete fatto vivere i maschi? E le levatrici dissero al faraone: Le ebree non sono come le donne d Egitto: partoriscono prima che le levatrici entrino da loro. E così partorivano. E Dio fece del bene a quelle levatrici e il popolo si moltiplicò ed era molto forte. Lettura del libro di Giobbe (1, 1-12). C era un uomo nel paese di Ausitide, il cui nome era Giobbe. E quell uomo era verace, irreprensibile, giusto, pio, alieno da qualsiasi azione cattiva. Aveva sette figli e tre figlie. Il suo bestiame ammontava a settemila pecore, tremila cammelli, cinquecento paia di buoi, cinquecento asine al pascolo, gran quantità di servitù e aveva vaste coltivazioni nel paese. Quell uomo era il più nobile tra i figli d oriente. I suoi figli, facendo visita l uno all altro, ogni giorno facevano un banchetto, prendendo con sé anche le loro tre sorelle, per mangiare e bere con loro. Quando avevano terminato i giorni dei banchetti, Giobbe li mandava a Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

2 chiamare per purificarli, appena alzato al mattino e offriva per loro sacrifici, secondo il loro numero e un vitello per il peccato per le loro anime. Perché Giobbe diceva: I miei figli potrebbero aver pensato qualcosa di cattivo contro Dio nella loro mente. Così Giobbe faceva sempre ogni volta. Un giorno accadde che gli angeli di Dio andarono a presentarsi davanti al Signore e il diavolo andò con loro. E il Signore disse al diavolo: Di dove vieni? Rispose il diavolo al Signore: Vengo da un giro intorno alla terra dove ho camminato qua e là sotto il sole. Gli disse il Signore: Hai fatto attenzione al mio servo Giobbe? Non c è in terra un uomo come lui, irreprensibile, verace, pio, alieno da qualsiasi azione cattiva! Ma il diavolo rispondendo parlò così davanti al Signore: Forse che Giobbe serve per niente il Signore? Non hai forse messo una siepe intorno a lui, intorno alla sua casa e a tutto quello che ha fuori? Hai benedetto le opere delle sue mani; hai reso ingente il suo bestiame sulla terra. Ma prova a stendere la tua mano e a toccare tutto ciò che ha e vedrai se non ti benedirà in faccia! Allora il Signore disse al diavolo: Ecco, tutto ciò che ha lo metto in mano tua, solo non toccare lui. E il diavolo se ne andò via dal cospetto del Signore. Dal Vangelo secondo Matteo (24, 3-35). In quel tempo, mentre Gesù sedeva sul Monte degli Ulivi, i suoi discepoli gli si avvicinarono e, in disparte, gli dissero: Dicci quando accadranno queste cose e quale sarà il segno della tua venuta e della fine del mondo. Gesù rispose: Guardate che nessuno vi inganni; molti verranno nel mio nome, dicendo: Io sono il Cristo e trarranno molti in inganno. Sentirete poi parlare di guerre e di rumori di guerre. Guardate di non allarmarvi; è necessario che tutto questo avvenga, ma non è ancora la fine. Si solleverà popolo contro popolo e regno contro regno; vi saranno carestie e terremoti in vari luoghi; ma tutto questo è solo l inizio dei dolori. Allora vi consegneranno ai ed essi si tradiranno e odieranno a vicenda. Sorgeranno molti falsi profeti e inganneranno molti; per il dilagare dell iniquità, l amore di molti si raffredderà. supplizi e vi uccideranno e sarete odiati da tutti i popoli a causa del mio nome. Molti ne resteranno scandalizzati Ma chi persevererà sino alla fine, sarà salvato. Frattanto questo vangelo del regno sarà annunziato in tutto il mondo, perché ne sia resa testimonianza a tutte le genti; e allora verrà la fine. Quando dunque vedrete l abominio della desolazione, di cui parlò il profeta Daniele, stare nel luogo santo (chi legge comprenda), allora quelli che sono in Giudea fuggano ai monti, chi si trova sulla terrazza non scenda a prendere la roba di casa e chi si trova nel campo non torni indietro a prendersi il mantello. Guai alle donne incinte e a quelle che allatteranno in quei giorni. Pregate perché la vostra fuga non accada d inverno o di sabato. Poiché vi sarà allora una tribolazione grande, quale mai avvenne dall inizio del mondo fino a ora, né mai più ci sarà. E se quei giorni non fossero abbreviati, nessun vivente si salverebbe; ma a causa degli eletti quei giorni saranno abbreviati. Allora se qualcuno vi dirà: Ecco, il Cristo è qui, o: È là, non ci credete. Sorgeranno infatti falsi cristi e falsi profeti e faranno grandi portenti e miracoli, così da indurre in errore, se possibile, anche gli eletti. Ecco, io ve l ho predetto. Se dunque vi diranno: Ecco, è nel deserto, non ci andate; o: È in casa, non ci credete. Come la folgore viene da oriente e brilla fino a occidente, così sarà la venuta del Figlio dell uomo. Dovunque sarà il cadavere, ivi si raduneranno gli avvoltoi. Subito dopo la tribolazione di quei giorni, il sole si oscurerà, la luna non darà più la sua luce, gli astri cadranno dal cielo e le potenze dei cieli saranno sconvolte. Allora comparirà nel cielo il segno del Figlio dell uomo e allora si Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

3 batteranno il petto tutte le tribù della terra e vedranno il Figlio dell uomo venire sopra le nubi del cielo con grande potenza e gloria. Egli manderà i suoi angeli con una grande tromba e raduneranno tutti i suoi eletti dai quattro venti, da un estremo all altro dei cieli. Dal fico poi imparate la parabola: quando ormai il suo ramo diventa tenero e spuntano le foglie, sapete che l estate è vicina. Così anche voi, quando vedrete tutte queste cose, sappiate che Egli è proprio alle porte. In verità vi dico: non passerà questa generazione prima che tutto questo accada. Il cielo e la terra passeranno, ma le mie parole non passeranno. ΕΙΣ ΤΟΝ ΕΣΠΕΡΙΝΟΝ ΚΑΙ ΘΕΙΑ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑ ΤΩΝ ΠΡΟΗΓΙΑΣΜΕΝΩΝ ΔΩΡΩΝ Τής Εξόδου τό Ανάγνωσμα (Κεφ. Α' 1-20) Ταύτα τά ονόματα τών υιών Ισραήλ, τών εισπορευομένων εις Αίγυπτον, άμα Ιακώβ τώ πατρί αυτών, έκαστος πανοικί αυτών εισήλθοσαν. Ρουβήμ, Συμεών, Λευϊ, Ιούδας, Ισσάχαρ, Ζαβουλών, Βενιαμίν, Δάν, καί Νεφθαλείμ, Γάδ, καί Ασήρ. Iωσήφ δέ ήν εν Αιγύπτω. Ήσαν δέ πάσαι αί ψυχαί, αι εξελθούσαι εκ μηρού Ιακώβ, πέντε καί εβδομήκοντα. Ετελεύτησε δέ Ιωσήφ, καί πάντες οι αδελφοί αυτού, καί πάσα η γενεά εκείνη. Οι δέ υιοί Ισραήλ ηυξήθησαν, καί επληθύνθησαν, καί χυδαίοι εγένοντο, καί κατίσχυον σφόδρα σφόδρα, επλήθυνε δέ η γή αυτούς. Ανέστη δέ βασιλεύς έτερος επ' Αίγυπτον, ός ουκ ήδει τόν Ιωσήφ. Είπε δέ τώ έθνει αυτού. Ιδού τό έθνος τών υιών Ισραήλ μέγα πλήθος, καί ισχύει υπέρ ημάς, δεύτε ούν, κατασοφισώμεθα αυτούς, μήποτε πληθυνθή, καί ηνίκα άν ημίν συμβή πόλεμος, προστεθήσονται καί ούτοι πρός τούς υπεναντίους, καί εκπολεμήσαντες ημάς, εξελεύσονται εκ τής γής. Καί επέστησεν αυτοίς επιστάτας τών έργων, ίνα κακώσωσιν αυτούς εν τοίς έργοις, καί ωκοδόμησαν πόλεις οχυράς τώ Φαραώ, τήν τε Πειθώ, Ραμεσσή, καί τήν Ών, ή εστιν Ηλιούπολις. Καθότι δέ αυτούς εταπείνουν, τοσούτω πλείους εγίνοντο, καί ίσχυον σφόδρα σφόδρα. Καί εβδελύσσοντο οι Αιγύπτιοι από τών υιών Ισραήλ, καί κατεδυνάστευον οι Αιγύπτιοι τούς υιούς Ισραήλ βία, καί κατωδύνων αυτών τήν ζωήν εν τοίς έργοις τοίς σκληροίς τώ πηλώ, καί τή πλινθεία, καί πάσι τοίς έργοις τοίς εν τοίς πεδίοις, κατά πάντα τά έργα, ών κατεδουλούντο αυτούς μετά βίας. Καί είπεν ο βασιλεύς τών Αιγυπτίων ταίς μαίαις τών Εβραίων, τή μιά αυτών όνομα Σεπφόρα καί τό όνομα τής δευτέρας Φουά, καί είπεν αυταίς. Όταν μαιούσθε τάς Εβραίας, καί ώσι πρός τό τίκτειν, εάν μέν άρσεν ή, αποκτείνατε αυτό, εάν δέ θήλυ, περιποιείσθε αυτό. Εφοβήθησαν δέ αι μαίαι τόν Θεόν, καί ουκ εποίησαν καθ' ότι συνέταξεν αυταίς ο βασιλεύς Αιγύπτου, καί εζωογόνουν τά άρσενα. Εκάλεσε δέ ο βασιλεύς Αιγύπτου τάς μαίας, καί είπεν αυταίς. Τί ότι εποιήσατε τό πράγμα τούτο, καί εζωογονείτε τά άρσενα; Είπαν δέ αι μαίαι τώ Φαραώ, ουχ ως αι γυναίκες Αιγύπτου αι Εβραίαι, τίκτουσι γάρ πρίν ή εισελθείν πρός αυτάς τάς μαίας, καί έτικτον. Εύ δέ εποίει ο Θεός ταίς μαίαις, καί επλήθυνεν ο λαός, καί ίσχυε σφόδρα. Ιώβ τό Ανάγνωσμα (Κεφ. Α', 1-12) Ανθρωπός τις ήν εν τή χώρα τή Αυσίτιδι, ώ όνομα Ιώβ, καί ήν ο άνθρωπος εκείνος άμεμπτος, δίκαιος, αληθινός, θεοσεβής, απεχόμενος από παντός πονηρού πράγματος. Εγένοντο δέ αυτώ υιοί επτά, καί θυγατέρες τρείς, καί ήν τά κτήνη αυτού, πρόβατα Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

4 επτακισχίλια, κάμηλοι τρισχίλιαι, ζεύγη βοών πεντακόσια, θήλειαι όνοι νομάδες πεντακόσιαι, καί υπηρεσία πολλή σφόδρα, καί έργα μεγάλα ήν αυτώ επί τής γής, καί ήν ο άνθρωπος εκείνος ευγενής τών αφ' ηλίου ανατολών. Συμπορευόμενοι δέ οι υιοί αυτού πρός αλλήλους, εποίουν πότον καθ' εκάστην ημέραν, συμπαραλαμβάνοντες άμα καί τάς τρείς αδελφάς αυτών, εσθίειν καί πίνειν μετ αυτών. Καί ως άν συνετελέσθησαν αι ημέραι τού πότου, απέστελλεν Ιώβ, καί εκαθάριζεν αυτους ανιστάμενος τό πρωϊ, καί προσέφερε περί αυτών θυσίας, κατά τόν αριθμόν αυτών, καί μόσχον ένα περί αμαρτίας υπέρ τών ψυχών αυτών. Έλεγε γάρ Ιώβ. Μήποτε οι υιοί μου εν τή διανοία αυτών κακά ενενόησαν πρός τόν Θεόν. Όύτως ούν εποίει Ιώβ πάσας τάς ημέρας. Καί εγένετο ως ημέρα αύτη, καί ιδού, ήλθον οι Άγγελοι τού Θεού παραστήναι έναντι τού Κυρίου, καί ο Διάβολος ήλθε μετ' αυτών. Καί είπεν ο Κύριος τώ Διαβόλω, πόθεν παραγέγονας; καί αποκριθείς ο Διάβολος τώ Κυρίω είπε. Περιελθών τήν γήν, καί εμπεριπατήσας τήν υπ' ουρανόν, πάρειμι. Καί είπεν αυτώ ο Κύριος. Προσέσχες τή διανοία σου κατά τού θεράποντός μου Ιώβ; ότι ουκ έστιν αυτώ όμοιος τών επί τής γής, άνθρωπος άμεμπτος, δίκαιος, αληθινός, θεοσεβής, απεχόμενος από παντός πονηρού πράγματος; Απεκρίθη ο Διάβολος καί είπεν εναντίον Κυρίου. Μή δωρεάν Ιώβ σέβεται τόν Θεόν, ουχί σύ περιέφραξας τά έξω αυτού, καί τά έσω τής οικίας αυτού, καί τά έξω πάντων τών όντων αυτού κύκλω; τά δέ έργα τών χειρών αυτού ευλόγησας, καί τά κτήνη αυτού πολλά εποίησας επί τής γής; αλλά απόστειλον τήν χείρά σου, καί άψαι πάντων, ών έχει, ή μήν εις πρόσωπόν σου ευλογήσει σε. Τότε είπεν ο Κύριος τώ Διαβόλω, Ιδού, πάντα όσα εστίν αυτώ, δίδωμι εν τή χειρί σου, αλλ' αυτού μή άψη. Καί εξήλθεν ο Διάβολος από προσώπου Κυρίου. Ἐκ τοῦ κατὰ Ματθαῖον ἁγίου Εὐαγγελίου Κεφ. 24: 3-35 Τῷ καιρῷ ἐκείνῳ, καθημένου τοῦ Ιησοῦ ἐπὶ τοῦ ὄρους τῶν Ἐλαιῶν, προσῆλθον αὐτῷ οἱ Μαθηταὶ αὐτοῦ κατ ἰδίαν, λέγοντες Εἰπὲ ἡμῖν, πότε ταῦτα ἔσται, καὶ τί τὸ σημεῖον τῆς σῆς παρουσίας, καὶ τῆς συντελείας τοῦ αἰῶνος; Καὶ ἀποκριθεὶς ὁ Ιησοῦς, εἶπεν αὐτοῖς Βλέπετε μή τις ὑμᾶς πλανήσῃ. Πολλοὶ γὰρ ἐλεύσονται ἐπὶ τῷ ὀνόματί μου, λέγοντες Ἐγώ εἰμι ὁ Χριστός, καὶ πολλοὺς πλανήσουσι. Μελλήσετε δὲ ἀκούειν πολέμους, καὶ ἀκοὰς πολέμων ὁρᾶτε, μὴ θροεῖσθε δεῖ γὰρ πάντα γενέσθαι, ἀλλ οὔπω ἐστὶ τὸ τέλος. Ἐγερθήσεται γὰρ ἔθνος ἐπὶ ἔθνος, καὶ βασιλεία ἐπὶ βασιλείαν καὶ ἔσονται λιμοὶ, καὶ λοιμοὶ, καὶ σεισμοὶ κατὰ τόπους πάντα δὲ ταῦτα ἀρχὴ ὠδίνων. Τότε παραδώσουσιν ὑμᾶς εἰς θλῖψιν, καὶ ἀποκτενοῦσιν ὑμᾶς, καὶ ἔσεσθε μισούμενοι ὑπὸ πάντων τῶν ἐθνῶν διὰ τὸ ὄνομά μου. Καὶ τότε σκανδαλισθήσονται πολλοὶ, καὶ ἀλλήλους παραδώσουσι καὶ μισήσουσιν ἀλλήλους. καὶ πολλοὶ ψευδοπροφῆται ἐγερθήσονται, καὶ πλανήσουσι πολλούς, καὶ διὰ τὸ πληθυνθῆναι τὴν ἀνομίαν, ψυγήσεται ἡ ἀγάπη τῶν πολλῶν. Ὁ δὲ ὑπομείνας εἰς τέλος, οὗτος σωθήσεται. Καὶ κηρυχθήσεται τοῦτο τὸ Εὐαγγέλιον τῆς βασιλείας ἐν ὅλῃ τῇ οἰκουμένῃ, εἰς μαρτύριον πᾶσι τοῖς ἔθνεσι, καὶ τότε ἥξει τὸ τέλος. Οταν οὖν ἴδητε τὸ βδέλυγμα τῆς ἐρημώσεως, τὸ ῥηθὲν διὰ Δανιὴλ τοῦ προφήτου, ἑστὼς ἐν τόπῳ ἁγίῳ - ὁ ἀναγινώσκων νοείτω - τότε οἱ ἐν τῇ Ιουδαία, φευγέτωσαν ἐπὶ τὰ ὄρη, ὁ ἐπὶ τοῦ δώματος, μὴ καταβαινέτω ἆραι τι ἐκ τῆς οἰκίας αὐτοῦ, καὶ ὁ ἐν τῷ ἀγρῷ, μὴ ἐπιστρεψάτω ὀπίσω, ἆραι τὰ ἱμάτια αὐτοῦ. Οὐαὶ δὲ ταῖς ἐν γαστρὶ ἐχούσαις, καὶ ταῖς θηλαζούσαις ἐν ἐκείναις ταῖς ἡμέραις. Προσεύχεσθε δὲ, ἵνα μὴ γένηται ἡ φυγὴ ὑμῶν χειμῶνος, μηδὲ ἐν Σαββάτῳ. Ἔσται γὰρ Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

5 τότε θλῖψις μεγάλη, οἵα οὐ γέγονεν ἀπ ἀρχῆς κόσμου ἕως τοῦ νῦν, οὐδ οὐ μὴ γένηται. Καὶ εἰ μὴ ἐκολοβώθησαν αἱ ἡμέραι ἐκεῖναι, οὐκ ἂν ἐσώθη πᾶσα σάρξ διὰ δὲ τοὺς ἐκλεκτοὺς κολοβωθήσονται αἱ ἡμέραι ἐκεῖναι. Τότε ἐάν τις ὑμῖν εἴπῃ Ἰδοὺ, ὧδε ὁ Χριστὸς, ἢ ὧδε, μὴ πιστεύσητε Ἐγερθήσονται γὰρ ψευδόχριστοι καὶ ψευδοπροφῆται, καὶ δώσουσι σημεῖα μεγάλα καὶ τέρατα, ὥστε πλανῆσαι, εἰ δυνατόν, καὶ τοὺς ἐκλεκτούς. Ἰδοὺ προείρηκα ὑμῖν. Ἐὰν οὖν εἴπωσιν ὑμῖν Ἰδοὺ ἐν τῇ ἐρήμῳ ἐστί, μὴ ἐξέλθητε Ἰδοὺ ἐν τοῖς ταμείοις, μὴ πιστεύσητε ὥσπερ γὰρ ἡ ἀστραπὴ ἐξέρχεται ἀπὸ ἀνατολῶν καὶ φαίνεται ἕως δυσμῶν, οὕτως ἔσται καὶ ἡ παρουσία τοῦ Υἱοῦ τοῦ ἀνθρώπου ὅπου γὰρ ἐὰν ᾖ τὸ πτῶμα, ἐκεῖ συναχθήσονται οἱ ἀετοί. Εὐθέως δὲ μετὰ τὴν θλῖψιν τῶν ἡμερῶν ἐκείνων ὁ ἥλιος σκοτισθήσεται, καὶ ἡ σελήνη οὐ δώσει τὸ φέγγος αὐτῆς, καὶ οἱ ἀστέρες πεσοῦνται ἀπὸ τοῦ οὐρανοῦ, καὶ αἱ Δυνάμεις τῶν οὐρανῶν σαλευθήσονται. Καὶ τότε φανήσεται τὸ σημεῖον τοῦ Υἱοῦ τοῦ ἀνθρώπου ἐν τῷ οὐρανῷ, καὶ τότε κόψονται πᾶσαι αἱ φυλαὶ τῆς γῆς, καὶ ὄψονται τὸν Υἱὸν τοῦ ἀνθρώπου ἐρχόμενον ἐπὶ τῶν νεφελῶν τοῦ οὐρανοῦ, μετὰ δυνάμεως καὶ δόξης πολλῆς. Καὶ ἀποστελεῖ τοὺς Ἀγγέλους αὐτοῦ μετὰ σάλπιγγος φωνῆς μεγάλης, καὶ ἐπισυνάξουσι τοὺς ἐκλεκτοὺς αὐτοῦ ἐκ τῶν τεσσάρων ἀνέμων, ἀπ ἄκρων οὐρανῶν, ἕως ἄκρων αὐτῶν. Απὸ δὲ τῆς συκῆς μάθετε τὴν παραβολήν. Ὅταν ἤδη ὁ κλάδος αὐτῆς γένηται ἁπαλὸς, καὶ τὰ φύλλα ἐκφύῃ, γινώσκετε, ὅτι ἐγγὺς τὸ θέρος οὕτω καὶ ὑμεῖς, ὅταν ἴδητε ταῦτα πάντα, γινώσκετε ὅτι ἐγγύς ἐστιν ἐπὶ θύραις. Ἀμὴν λέγω ὑμῖν, οὐ μὴ παρέλθῃ ἡ γενεὰ αὕτη, ἕως ἂν πάντα ταῦτα γένηται. Ὁ οὐρανὸς καὶ ἡ γῆ παρελεύσονται, οἱ δὲ λόγοι μου οὐ μὴ παρέλθωσι. Νεοελληνική γλώσσα Αυτά είναι τα ονόματα των υιών του Ιακώβ, οι οποίοι εισήλθον εις την Αίγυπτον μαζή με τον πατέρα αυτών και με ολόκληρον την οικογένειάν του έκαστος. Ρουβήν, Συμεών, Λευϊ, Ιούδας, Ισσάχαρ, Ζαβουλών και Βενιαμίν, Δαν και Νεφθαλείμ, Γαδ και Ασήρ. Ο δε Ιωσήφ ευρίσκετο τότε εις την Αίγυπτον. Ολοι δε οι υιοί και οι απόγονοι του Ιακώβ, που εισήλθον εις την Αίγυπτον, ήσαν εβδομήκοντα πέντε. Εν τη παρόδω των ετών απέθανεν ο Ιωσήφ και οι αδελφοί αυτού. Και όλη η γενεά εκείνη. Οι απόγονοί των όμως, οι Ισραηλίται, ηυξήθησαν και επληθύνθησαν εις την Αίγυπτον, έγιναν πλήθος πολύ. Χαρις δε στο πλήθος των και την άλλην πρόοδόν των έγιναν πάρα πολύ ισχυροί, διότι τους ηυνόησεν και η χώρα εις την αύξησιν και την ισχύν των. Αλλά, μετά καιρούς, ήλθεν άλλος βασιλεύς εις την Αίγυπτον, ο οποίος δεν εγνώριζε τίποτε περί του Ιωσήφ ούτε και δια τας υπηρεσίας, τας οποίας εκείνος είχε προσφέρει εις την Αίγυπτον. Δυσμενώς δε διατεθειμένος προς τους υιούς Ισραήλ είπεν στον λαόν του ιδού, η φυλή των Ισραηλιτών είναι μεγάλη εις πληθυσμόν και ισχυροτέρα από ημάς. Ελάτε λοιπόν και να επινοήσωμεν ταλαιπωρίας εις κατάθλιψιν αυτών και μείωσιν του πληθυσμού των, δια να μη αυξηθούν περισσότερον. Τούτο δέ, διότι υπάρχει φόβος, αν τυχόν κανένα άλλο έθνος μας πολεμήση, να προστεθούν και ούτοι με τους εχθρούς μας, να πολεμήσουν εναντίον μας και να μας νικήσουν, οπότε νικηταί θα φύγουν ελεύθεροι από την χώραν μας και θα στερηθώμεν ημείς από τας εργασίας των. Προς τούτο κατέστησεν ο βασιλεύς επιστάτας στους εργαζομένους Ισραηλίτας, δια να τους ταλαιπωρούν και τους βασανίζουν με πολλά και σκληρά έργα. Τοτε και ανοικοδόμησαν οι Ισραηλίται πόλεις οχυράς προς χάριν του Φαραώ, την Πειθώ, την Ραμεσσή και την Ων η Ων είναι η άλλως καλουμένη Ηλιούπολις. Αλλά, όσον περισσότερον οι επιστάται κατεπίεζον τους Ισραηλίτας, τόσον περισσότεροι αυτοί εγίνοντο και εδυνάμωναν πάρα πολύ. Δια τούτο και το μίσος των Αιγυπτίων, εναντίον των Ισραηλιτών ήτο άσβεστον. Κατέθλιβον ακόμη σκληρότερον την ζωήν των με τας βασανιστικάς βαρείας εργασίας της ζυμώσεως του πηλού, της κατασκευής Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

6 πλίνθων και με όλα τα άλλα έργα, τα οποία έκαμνον οι Ισραηλίται εις τας πεδιάδας της Αιγύπτου και τα οποία ως δούλους τους υπεχρέωναν να εκτελούν δια της βίας. Είπε δε ο βασιλεύς αυτός εις τας Αιγυπτίας μαίας, που εξυπηρετούσαν τας Εβραίας γυναίκας- η μία από αυτάς ωνομάζετο Σεπφώρα και η άλλη Φουά- όταν πηγαίνετε να ξεγεννήσετε τας επιτόκους Εβραίας, την στιγμήν που το βρέφος γεννάται, εάν μεν είναι αρσενικόν φονεύσατέ το, εάν είναι θηλυκόν, περιποιηθήτε το. Αι μαίαι όμως αυταί, ευλαβείς καθώς ήσαν, εφοβήθησαν τον Θεόν και δεν έκαμαν το έγκλημα, που τας είχε διατάξει ο βασιλεύς, αλλά άφηναν εις την ζωήν και τα αρσενικά παιδιά. Εκάλεσε πάλιν ο βασιλεύς της Αιγύπτου τας μαίας και είπεν εις αυτάς τι είναι αυτό το οποίον εκάματε; Αφήνατε να ζουν και τα άρρενα τέκνα των Εβραίων; Αι μαίαι απήντησαν στον Φαραώ δεν είναι, όπως αι γυναίκες των Αιγυπτίων αι Εβραίαι γυναίκες, διότι αυταί γεννούν, πριν φθάσουν προς αυτάς αι μαίαι. Και έτσι εγεννούσαν αφόβως αι γυναίκες των Εβραίων. Ο Θεός ηυλόγει τας μαίας δια την καλήν αυτήν πράξιν των, ο δε ισραηλιτικός λαός επληθύνετο και εγίνετο ολονέν ισχυρότερος. Εις την Αυσίτιδα χώραν εζούσεν ένας άνθρωπος ο οποίος ωνομάζετο Ιώβ. Ητο ευθύς και έντιμος, άμεμπτος, δίκαιος απέναντι όλων, ευσεβής προς τον Θεόν, απέφευγε κάθε πονηρόν πράγμα, κάθε αμαρτωλήν πράξιν. Αυτός είχεν αποκτήσει επτά υιούς και τρεις θυγατέρας. Είχε δε πλήθος ζώα εις την ιδιοκτησίαν του επτά χιλιάδας πρόβατα, τρεις χιλιάδας καμήλους, πεντακόσια ζεύγη βοών, αγέλην από πεντακοσίας θηλείας όνους. Δια την επιστασίαν και βοσκήν όλων αυτών είχε μεγάλον αριθμόν υπηρετών. Καλός δε και πλούσιος καθώς ήτο, είχε κάμει μεγάλα έργα εις την χώραν του. Και έτσι ο άνθρωπος εκείνος ήτο ενας από τους πολύ διακεκριμένους ανθρώπους των ανατολικών εκείνων χωρών. Τα παιδιά του εσυνήθιζαν να μεταβαίνουν με την σειράν των στο σπίτι του καθ' ενός από αυτά και παρέθεταν συμπόσιον κάθε ημέραν. Παρελάμβαναν δε μαζή των και τας τρεις αδελφάς των να τρώγουν και να πίνουν μαζή των. Οταν δε ετελείωναν αι ημέραι των συμποσίων, έστελλεν ο Ιώβ άνθρωπον, και εκαλούσε όλα τα τέκνα του και τα εκαθάριζε δια θυσιών προς τον Θεόν. Εσηκώνετο, δηλαδή, ενωρίς το πρωϊ και προσέφερε δι' αυτά θυσίας, αναλόγους με τον αριθμόν των. Προσέφερε και ένα μόσχον ως θυσίαν προς εξιλέωσιν των αμαρτιών των δια τας ψυχάς των. Εκανε δε τούτο ο Ιώβ, διότι εσκέπτετο και έλεγε μήπως τυχόν τα παιδιά μου εσκέφθησαν κατά την ώραν των συμποσίων σκέψεις αμαρτωλάς και ημάρτησαν έτσι απέναντι του Θεού; Ετσι εφέρετο και επορεύετο ο Ιώβ όλας τας ημέρας της ζωής του. Καποιαν όμως ημέραν οι άγγελοι του Θεού παρουσιάσθησαν ενώπιον του Κυρίου. Μαζή δέ με αυτούς ήλθεν και ο διάβολος. Ο Κυριος είπεν στον διάβολον από που έχεις έλθει; Ο διάβολος απεκρίθη και είπεν αφού περιήλθαν όλην την γην και περιεπάτησα εις ολόκληρον την υπό τον ουρανόν, ήλθα εδώ. Ο Κυριος τον ηρώτησεν έστρεψες τον νουν σου και έδωσες προσοχήν στον δούλον μου τον Ιώβ, δια να ίδης ότι δεν υπάρχει άλλος άνθρωπος αρετής όμοιος προς αυτόν επάνω εις την γην, άμεμπτος, ακέραιος, ευσεβής, ξένος και αμέτοχος προς κάθε πονηρόν και αμαρτωλόν έργον; Ο διάβολος απήντησε και ειπέ προς τον Κυριον μήπως δωρεάν και χωρίς αμοιβάς αυτός σέβεται σε τον Κυριον; οχι βέβαια. Συ, με την παντοδύναμον προστασίαν σου, ως με ασφαλή και απαραβίαστον φραγμόν, δεν περιεφρούρησες και περιφρουρείς τα περί αυτόν και όσα υπάρχουν εις την οικίαν του και όλα τα εξωτερικά του πράγματα ολόγυρα; Και επί πλέον όλα τα έργα των χειρών του τα έχεις ευλογήσει και εις μεγάλον αριθμόν έχεις πληθύνει τα ζώα του εις την χώραν του. Αλλα άπλωσε το χέρι σου, έγγισε και αφαίρεσε όλα αυτά, που έχει, και τότε ασφαλώς θα δυσφορήση και θα σε βλασφημήση κατά πρόσωπον. Τοτε ο Κυριος είπεν στον διάβολον ιδού, όλα όσα έχει, τα παραδίδω εις την εξουσίαν σου. Αυτόν όμώς τον ίδιον δεν θα τον εγγίσης καθόλου. Ο διάβολος έφυγεν από έμπροσθεν του Κυρίου. Εκείνο τον καιρό ενώ ο Ιησούς καθόταν πάνω στο Όρος των Ελαιών, τον πλησίασαν οι μαθητές ιδιαιτέρως, λέγοντας: «Πες μας, πότε θα γίνουν αυτά και ποιο το σημείο της δικής σου παρουσίας και της συντέλειας του αιώνα;» Τότε αποκρίθηκε ο Ιησούς και τους είπε: Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

7 «Προσέχετε μη σας πλανήσει κανείς. Γιατί πολλοί θα έρθουν με το όνομά μου, λέγοντας: Εγώ είμαι ο Χριστός, και πολλούς θα πλανήσουν. Θα μέλλετε, λοιπόν, να ακούτε πολέμους και φήμες πολέμων. Κοιτάτε, μη θορυβείστε. γιατί πρέπει να γίνουν, αλλά ακόμα δεν είναι το τέλος. Γιατί θα εγερθεί έθνος εναντίον έθνους και βασιλεία εναντίον βασιλείας, και θα γίνουν πείνες και σεισμοί κατά τόπους. Αλλά όλα αυτά είναι αρχή ωδίνων. Τότε θα σας παραδώσουν σε θλίψη και θα σας σκοτώσουν, και θα είστε μισούμενοι από όλα τα έθνη για το όνομά μου. Και τότε θα σκανδαλιστούν πολλοί, και θα προδώσουν ο ένας τον άλλο, και θα μισήσουν ο ένας τον άλλο. Και πολλοί ψευδοπροφήτες θα εγερθούν και θα πλανήσουν πολλούς. Και επειδή θα πληθυνθεί η ανομία, θα ψυχραθεί η αγάπη των πολλών. Αλλά εκείνος που θα υπομείνει ως το τέλος, αυτός θα σωθεί. Και θα κηρυχτεί αυτό το ευαγγέλιο της βασιλείας σε όλη την οικουμένη για μαρτυρία σε όλα τα έθνη, και τότε θα έρθει το τέλος». «Όταν λοιπόν δείτε το βδέλυγμα της ερημώσεως, που ειπώθηκε μέσω του Δανιήλ του προφήτη, να έχει σταθεί σε τόπο άγιο ο αναγνώστης ας εννοήσει τότε όσοι είναι στην Ιουδαία ας φεύγουν στα όρη, όποιος είναι πάνω στο δώμα ας μην κατεβεί, για να πάρει τα πράγματα από την οικία του. Και όποιος είναι στον αγρό ας μην επιστρέψει πίσω, για να πάρει το πανωφόρι του. Αλίμονο όμως σε όσες έχουν παιδιά στην κοιλιά και σε όσες θηλάζουν εκείνες τις ημέρες. Προσεύχεστε μάλιστα να μη γίνει η φυγή σας το χειμώνα μήτε το Σάββατο. Γιατί θα γίνει τότε θλίψη μεγάλη, τέτοια που δεν έχει γίνει από την αρχή του κόσμου ως τώρα, ούτε θα γίνει ξανά. Και αν δε συντομεύονταν οι ημέρες εκείνες, δε θα σωζόταν καμιά σάρκα. Για τους εκλεκτούς, όμως, θα συντομευτούν οι ημέρες εκείνες. Τότε, αν κάποιος σας πει: Ιδού, εδώ ο Χριστός ή εδώ, μην το πιστέψετε. Γιατί θα εγερθούν ψευδόχριστοι και ψευδοπροφήτες και θα δώσουν σημεία μεγάλα και τέρατα, ώστε να πλανήσουν, αν είναι δυνατό, και τους εκλεκτούς. Ιδού, σας τα έχω προειπεί. Αν λοιπόν σας πουν: Ιδού, στην έρημο είναι, μην εξέλθετε. Ιδού, στα απόμερα δωμάτια, μην το πιστέψετε. Γιατί όπως ακριβώς η αστραπή εξέρχεται από τα ανατολικά και φαίνεται ως τα δυτικά, έτσι θα είναι η παρουσία του Υιού του ανθρώπου. Όπου είναι το πτώμα, εκεί θα συναχτούν οι αετοί». «Και αμέσως μετά τη θλίψη των ημερών εκείνων ο ήλιος θα σκοτεινιάσει και η σελήνη δε θα δώσει το φεγγοβόλημά της, και οι αστέρες θα πέσουν από τον ουρανό και οι δυνάμεις των ουρανών θα σαλευτούν. Και τότε θα φανεί το σημείο του Υιού του ανθρώπου στον ουρανό, και τότε θα θρηνήσουν όλες οι φυλές της γης του Ισραήλ και θα δουν τον Υιό του ανθρώπου ερχόμενο πάνω στις νεφέλες του ουρανού με δύναμη και δόξα πολλή. Και θα αποστείλει τους αγγέλους του με σάλπιγγα μεγάλη, και θα συνάξουν στο ίδιο μέρος τους εκλεκτούς του από τους τέσσερις ανέμους, από τα άκρα των ουρανών ως τα άλλα άκρα αυτών». «Από τη συκιά, λοιπόν, μάθετε την παραβολή. Όταν ήδη το κλαδί της γίνει απαλό και τα φύλλα ξεφυτρώνουν, γνωρίζετε ότι είναι κοντά το θέρος. Έτσι κι εσείς, όταν τα δείτε όλα αυτά, να γνωρίζετε ότι είναι κοντά, στις θύρες. Αλήθεια σας λέω ότι δε θα παρέλθει η γενιά αυτή, ωσότου γίνουν όλα αυτά. Ο ουρανός οι η γη θα παρέλθουν, οι λόγοι μου όμως δε θα παρέλθουν». Limba română Numele fiilor lui Israel, care au intrat în Egipt împreună cu Iacov, tatăl lor, aducând fiecare toată casa sa, sunt acestea: Ruben, Simeon, Levi şi Iuda; Isahar, Zabulon şi Veniamin; Dan, Neftali, Gad şi Aşer. Sufletele însă ieşite din Iacov erau de toate şaptezeci şi cinci, iar Iosif era de mai înainte în Egipt. Dar au murit şi Iosif şi toţi fraţii lui şi toţi cei de pe vremea lor. Iar fiii lui Israel s-au născut în număr mare şi s-au înmulţit, au crescut şi s-au întărit foarte, foarte tare, şi s-a umplut ţara de ei. Dar s-a ridicat alt rege peste Egipt, care nu cunoscuse pe Iosif. Acesta a zis către poporul său: "Iată, neamul fiilor lui Israel e mulţime mare şi e mai tare decât noi. Veniţi dar să-i împilăm, ca să nu se mai înmulţească şi ca nu cumva la vreme de război să se unească cu vrăjmaşii noştri şi, bătându-ne, să iasă din ţara noastră!" De aceea au pus peste ei supraveghetori de lucrări, ca să-i împileze cu munci grele. Atunci a zidit Israel cetăţi tari lui Faraon: Pitom şi Ramses, care serveau lui Faraon ca hambare, şi cetatea On sau Iliopolis. Însă cu cât îi împilau mai mult, cu atât mai mult se înmulţeau şi se întăreau Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

8 foarte, foarte tare, aşa că Egiptenii se îngrozeau de fiii lui Israel. De aceea Egiptenii sileau încă şi mai straşnic la muncă pe fiii lui Israel Şi le făceau viaţa amară prin munci grele, la lut, la cărămidă şi la tot felul de lucru de câmp şi prin alte felurite munci, la care-i sileau cu străşnicie. Ba, regele Egiptului a poruncit moaşelor evreieşti, care se numeau: una Şifra şi alta Pua, şi le-a zis: "Când moşiţi la evreice, să luaţi seama când nasc: de va fi băiat, să-l omorâţi, iar de va fi fată, să o cruţaţi!" Moaşele însă s-au temut de Dumnezeu şi n-au făcut cum le poruncise regele Egiptului, ci au lăsat şi pe băieţi să trăiască. Atunci a chemat regele Egiptului pe moaşe şi le-a zis: "pentru ce aţi făcut aşa şi aţi lăsat să trăiască şi copiii de parte bărbătească?" Iar moaşele au răspuns lui Faraon: "Femeile evreice nu sunt ca egiptencele, ci ele sunt voinice şi nasc până nu vin moaşele la ele". De aceea Dumnezeu a făcut bine moaşelor, iar poporul lui Israel se înmulţea şi se întărea mereu. Era odată în ţinutul Uz un om pe care îl chema Iov şi acest om era fără prihană şi drept; se temea de Dumnezeu şi se ferea de ce este rău. Şi i s-au născut şapte feciori şi trei fete. El avea şapte mii de oi, trei mii de cămile, cinci sute de perechi de boi şi cinci sute de asini şi mulţime mare de slugi. Şi omul acesta era cel mai de seamă dintre toţi răsăritenii. Feciorii lui se duceau unul la altul şi făceau ospeţe în casele lor, fiecare la ziua lui, şi trimiteau să cheme pe surorile lor ca să mănânce şi să bea cu ei. Şi apoi, când isprăveau zilele petrecerii lor, Iov chema şi sfinţea pe feciorii săi şi se scula disde-dimineaţă şi aducea arderi de tot, după numărul lor al tuturor, căci Iov zicea: "Se poate ca feciorii mei să fi păcătuit şi să fi cugetat cu păcat împotriva lui Dumnezeu". Şi aşa făcea Iov mereu. Dar întro zi îngerii lui Dumnezeu s-au înfăţişat înaintea Domnului şi Satan a venit şi el printre ei. Atunci Domnul a zis către Satan: "De unde vii?" Iar Satan a răspuns Domnului şi a zis: "Am dat târcoale pe pământ şi m-am plimbat în sus şi în jos". Şi Domnul a zis către Satan: "Te-ai uitat la robul Meu Iov, că nu este nici unul ca el pe pământ fără prihană şi drept şi temător de Dumnezeu şi care să se ferească de ce este rău?" Dar Satan a răspuns Domnului şi a zis: "Ore degeaba se teme Iov de Dumnezeu? N- ai făcut Tu gard în jurul lui şi în jurul casei lui şi în jurul a tot ce este al lui, în toate părţile şi ai binecuvântat lucrul mâinilor lui şi turmele lui au umplut pământul? Dar ia întinde mâna Ta şi atinge- Te de tot ce este al lui, să vedem dacă nu Te va blestema în faţă!" Atunci Domnul a zis către Satan: "Iată, tot ce are el este în puterea ta; numai asupra lui să nu întinzi mâna ta". Şi Satan a pierit din faţa lui Dumnezeu. În vremea aceea Iisus, șezând pe Muntele Măslinilor, au venit la El ucenicii, de o parte, zicând: Spune nouă când vor fi acestea și care este semnul venirii Tale și al sfârșitului veacului? Răspunzând, Iisus le-a zis: Vedeți să nu vă amăgească cineva. Căci mulți vor veni în numele Meu, zicând: Eu sunt Hristos, și pe mulți îi vor amăgi. Și veți auzi de războaie și de zvonuri de războaie; luați seama să nu vă speriați, căci trebuie să fie toate, dar încă nu este sfârșitul. Căci se va ridica neam peste neam și împărăție peste împărăție și va fi foamete și ciumă și cutremure pe alocuri. Dar toate acestea sunt începutul durerilor. Atunci vă vor da pe voi spre asuprire și vă vor ucide și veți fi urâți de toate neamurile pentru numele Meu. Atunci mulți se vor sminti și se vor vinde unii pe alții; și se vor urî unii pe alții. Și mulți prooroci mincinoși se vor scula și vor amăgi pe mulți. Iar din pricina înmulțirii fărădelegii, iubirea multora se va răci. Dar cel ce va răbda până sfârșit, acela se va mântui. Și se va propovădui această Evanghelie a împărăției în toată lumea spre mărturie la toate neamurile; și atunci va veni sfârșitul. Deci, când veți vedea urâciunea pustiirii ce s-a zis prin Daniel proorocul, stând în locul cel sfânt - cine citește să înțeleagă - Atunci cei din Iudeea să fugă în munți. Cel ce va fi pe casă să nu se coboare, ca să-și ia lucrurile din casă. Iar cel ce va fi în țarină să nu se întoarcă înapoi, ca săși ia haina. Vai de cele însărcinate și de cele ce vor alăpta în zilele acelea! Rugați-vă ca să nu fie fuga voastră iarna, nici sâmbăta. Căci va fi atunci strâmtorare mare, cum n-a fost de la începutul lumii până acum și nici nu va mai fi. Și de nu s-ar fi scurtat acele zile, n-ar mai scăpa nici un trup, dar pentru cei aleși se vor scurta acele zile. Atunci, de vă va zice cineva: Iată, Mesia este aici sau dincolo, să nul credeți. Căci se vor ridica hristoși mincinoși și prooroci mincinoși și vor da semne mari și chiar minuni, ca să amăgească, de va fi cu putință, și pe cei aleși. Iată, v-am spus de mai înainte. Deci, de vă vor zice vouă: Iată este în pustie, să nu ieșiți; iată este în cămări, să nu credeți. Căci precum fulgerul Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

9 iese de la răsărit și se arată până la apus, așa va fi și venirea Fiului Omului. Căci unde va fi stârvul, acolo se vor aduna vulturii. Iar îndată după strâmtorarea acelor zile, soarele se va întuneca și luna nu va mai da lumina ei, iar stelele vor cădea din cer și puterile cerurilor se vor zgudui. Atunci se va arăta pe cer semnul Fiului Omului și vor plânge toate neamurile pământului și vor vedea pe Fiul Omului venind pe norii cerului, cu putere și cu slavă multă. Și va trimite pe îngerii Săi, cu sunet mare de trâmbiță, și vor aduna pe cei aleși ai Lui din cele patru vânturi, de la marginile cerurilor până la celelalte margini. Învățați de la smochin pilda: Când mlădița lui se face fragedă și odrăslește frunze, cunoașteți că vara e aproape. Asemenea și voi, când veți vedea toate acestea, să știți că este aproape, la uși. Adevărat grăiesc vouă că nu va trece neamul acesta, până ce nu vor fi toate acestea. Cerul și pământul vor trece, dar cuvintele Mele nu vor trece. Русский язык Вот имена сынов Израилевых, которые вошли в Египет с Иаковом, вошли каждый с домом своим: Рувим, Симеон, Левий и Иуда, Иссахар, Завулон и Вениамин, Дан и Неффалим, Гад и Асир. Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят, а Иосиф был [уже] в Египте. И умер Иосиф и все братья его и весь род их; а сыны Израилевы расплодились и размножились, и возросли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими земля та. И восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа, и сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас; перехитрим же его, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из земли [нашей]. И поставили над ним начальников работ, чтобы изнуряли его тяжкими работами. И он построил фараону Пифом и Раамсес, города для запасов. Но чем более изнуряли его, тем более он умножался и тем более возрастал, так что опасались сынов Израилевых. И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам и делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью. Царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа, и сказал: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте его, а если дочь, то пусть живет. Но повивальные бабки боялись Бога и не делали так, как говорил им царь Египетский, и оставляли детей в живых. Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых? Повивальные бабки сказали фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, ибо прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают. За сие Бог делал добро повивальным бабкам, а народ умножался и весьма усиливался. Был человек в земле Уц, имя его Иов; и был человек этот непорочен, справедлив и богобоязнен и удалялся от зла. И родились у него семь сыновей и три дочери. Имения у него было: семь тысяч мелкого скота, три тысячи верблюдов, пятьсот пар волов и пятьсот ослиц и весьма много прислуги; и был человек этот знаменитее всех сынов Востока. Сыновья его сходились, делая пиры каждый в своем доме в свой день, и посылали и приглашали трех сестер своих есть и пить с ними. Когда круг пиршественных дней совершался, Иов посылал [за ними] и освящал их и, вставая рано утром, возносил всесожжения по числу всех их [и одного тельца за грех о душах их]. Ибо говорил Иов: может быть, сыновья мои согрешили и похулили Бога в сердце своем. Так делал Иов во все [такие] дни. И был день, когда пришли сыны Божии Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

10 предстать пред Господа; между ними пришел и сатана. И сказал Господь сатане: откуда ты пришел? И отвечал сатана Господу и сказал: я ходил по земле и обошел ее. И сказал Господь сатане: обратил ли ты внимание твое на раба Моего Иова? ибо нет такого, как он, на земле: человек непорочный, справедливый, богобоязненный и удаляющийся от зла. И отвечал сатана Господу и сказал: разве даром богобоязнен Иов? Не Ты ли кругом оградил его и дом его и все, что у него? Дело рук его Ты благословил, и стада его распространяются по земле; но простри руку Твою и коснись всего, что у него, благословит ли он Тебя? И сказал Господь сатане: вот, все, что у него, в руке твоей; только на него не простирай руки твоей. И отошел сатана от лица Господня. В это время Иисус, когда сидел на горе Елеонской, то приступили к Нему ученики наедине и спросили: скажи нам, когда это будет? и какой признак Твоего пришествия и кончины века? Иисус сказал им в ответ: берегитесь, чтобы кто не прельстил вас, ибо многие придут под именем Моим, и будут говорить: «Я Христос», и многих прельстят. Также услышите о войнах и о военных слухах. Смотрите, не ужасайтесь, ибо надлежит всему тому быть, но это еще не конец: ибо восстанет народ на народ, и царство на царство; и будут глады, моры и землетрясения по местам; всё же это начало болезней. Тогда будут предавать вас на мучения и убивать вас; и вы будете ненавидимы всеми народами за имя Мое; и тогда соблазнятся многие, и друг друга будут предавать, и возненавидят друг друга; и многие лжепророки восстанут, и прельстят многих; и, по причине умножения беззакония, во многих охладеет любовь; претерпевший же до конца спасется. И проповедано будет сие Евангелие Царствия по всей вселенной, во свидетельство всем народам; и тогда придет конец. Итак, когда увидите мерзость запустения, реченную через пророка Даниила, стоящую на святом месте, читающий да разумеет, тогда находящиеся в Иудее да бегут в горы; и кто на кровле, тот да не сходит взять что-нибудь из дома своего; и кто на поле, тот да не обращается назад взять одежды свои. Горе же беременным и питающим сосцами в те дни! Молитесь, чтобы не случилось бегство ваше зимою или в субботу, ибо тогда будет великая скорбь, какой не было от начала мира доныне, и не будет. И если бы не сократились те дни, то не спаслась бы никакая плоть; но ради избранных сократятся те дни. Тогда, если кто скажет вам: вот, здесь Христос, или там, не верьте. Ибо восстанут лжехристы и лжепророки, и дадут великие знамения и чудеса, чтобы прельстить, если возможно, и избранных. Вот, Я наперед сказал вам. Итак, если скажут вам: «вот, Он в пустыне», не выходите; «вот, Он в потаенных комнатах», не верьте; ибо, как молния исходит от востока и видна бывает даже до запада, так будет пришествие Сына Человеческого; ибо, где будет труп, там соберутся орлы. И вдруг, после скорби дней тех, солнце померкнет, и луна не даст света своего, и звезды спадут с неба, и силы небесные поколеблются; тогда явится знамение Сына Человеческого на небе; и тогда восплачутся все племена земные и увидят Сына Человеческого, грядущего на облаках небесных с силою и славою великою; и пошлет Ангелов Своих с трубою громогласною, и соберут избранных Его от четырех ветров, от края небес до края их. От смоковницы возьмите подобие: когда ветви ее становятся уже мягки и пускают листья, то знаете, что близко лето; так, когда вы увидите всё сие, знайте, что близко, при дверях. Истинно говорю вам: не прейдет род сей, как всё сие будет; небо и земля прейдут, но слова Мои не прейдут. Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

11 Українська мова Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю: Рувим, Симеон, Леві, Юда; Іссахар, Завулон та Веніямин; Дан та Нефталі, Гад та Ашер. А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті. І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той. Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними. А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа. І каже своєму народові: "Бачте! Ізраїльтяни, - вони численніші, вони сильніші від нас. Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю." І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес. Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше. І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт; І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали. І каже цар єгипетський єврейським повитухам, - одній з них на ім'я Шіфра, а другій Пуа: "Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син - убивайте, а як дочка - нехай живе." Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп'яток. Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: "Чому ви чините таке й лишаєте хлоп'яток при житті?" А повитухи фараонові: "Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили." І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів. Був чоловік у землі Уц на ім'я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці» Так чинив Іов увесь час. Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї.» Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла.» Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!» Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, - у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї.» І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього. І коли він сів на горі Оливній, його учні приступили до нього насамоті й запитували: Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу? Ісус у відповідь мовив їм: Глядіть, щоб ніхто не звів вас. Багато бо прийде в моє ім'я, що будуть казати: Я Христос, і зведуть багатьох. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталося, але це не кінець ще. Народ бо на народ повстане й царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, та все це початок страждання. Тоді видадуть вас на муки й уб'ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

12 Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне. Але хто витримає до останку, той спасеться. І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. Отож, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці хто читає, нехай розуміє! тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори; а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати, і хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж! Горе вагітним і годуючим за тих днів! Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. Скорбота ж: тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії. І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, не вірте, бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. Ось я попередив вас. Коли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, не виходьте; ось він,.у криївках, не вірте! Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина. Де бо є мрець, там і орли зберуться. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. Тоді на небі з'явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м'яке й вона листя виганяє, ви знаєте, що близько літо. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько під дверима. Істинно кажу вам: Цей рід не промине, поки не збудеться все це. Небо й земля перейдуть, але слова мої не перейдуть. Български език Ето имената на синовете Израилеви, които влязоха в Египет с Иакова (баща им), влязоха всеки с (цялата) своя челяд: Рувим, Симеон, Левий и Иуда, Исахар, Завулон и Вениамин, Дан и Нефталим, Гад и Асир. А всички, произлезли от чреслата Иаковови, бяха седемдесет (и пет) души; Йосиф пък беше вече в Египет. И умря Йосиф и всичките му братя и целият им род; а синовете Израилеви се разплодиха и намножиха, нараснаха и се усилиха извънредно, тъй че оная земя се напълни от тях. И възцари се в Египет нов цар, който не знаеше Иосифа, и рече на народа си: ето, родът на синовете Израилеви е многоброен и по-силен от нас; да измъдруваме нещо против тях, за да се не размножават; инак, кога се случи война, ще се съединят и те с нашите неприятели, ще се въоръжат против нас, и ще излязат из (нашата) земя. И поставиха над тях надзорници на работите, за да ги изнуряват с тежки работи. И те съградиха на фараона градове за припаси: Питом и Раамсес (и Он, сиреч Илиопол). Но колкото повече ги изнуряваха, толкова повече те се размножаваха и толкова повече нарастваха, тъй че (египтяни) се страхуваха от Израилевите синове. И затова египтяни с жестокост караха Израилевите синове да работят и правеха живота им горчив с тежката работа над глина и тухли и с всяка полска работа, с всяка работа, на която ги караха с жестокост. Египетският цар заповяда на бабите, които бабуваха на еврейки и от които едната се казваше Шифра, а другата Фуа, и (им) рече: кога бабувате на еврейки, гледайте при раждането: ако е момче, убивайте го, ако е момиче, нека живее. Но бабите се бояха от Бога и не правеха тъй, както им поръчваше египетският цар, и оставяха момчетата живи. Тогава египетският цар повика бабите и им рече: защо тъй правите, че оставяте момчетата живи? Бабите отговориха на фараона: еврейските жени не са като египетските: те са здрави, и преди още да отиде бабата при тях, раждат. Поради това Бог даваше добро на бабите, а народът се множеше и твърде се усилваше. Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,

13 Имаше един човек в земята Уц, по име Иов; тоя човек беше непорочен, справедлив и богобоязлив и отбягваше злото. И родиха му се седем сина и три дъщери. Имотът му беше: седем хиляди овци, три хиляди камили, петстотин рала волове, петстотин ослици и твърде много слуги; и тоя човек беше най-прочут между всички синове на Изток. Синовете му се събираха и даваха гощавки всеки у дома си на своя ден, като пращаха и приканваха трите си сестри да ядат и пият с тях. Когато се завършваха дните на гощавките, Иов пращаше за тях, та ги освещаваше и, като ставаше заран рано, принасяше всесъжения по броя на всички тях (и един телец за грях за душите им). Защото Иов казваше: може би синовете ми са съгрешили и похулили Бога в сърцето си. Тъй правеше Иов през всички такива дни. Един ден дойдоха синовете Божии да застанат пред Господа; между тях дойде и Сатаната. И рече Господ на Сатаната: отде дойде! А Сатаната отговори Господу и рече: ходих по земята и я обходих. И Господ рече на Сатаната: обърна ли внимание върху Моя раб Иова? Защото няма на земята такъв като него: човек непорочен, справедлив, богобоязлив и отбягващ злото. Отговори Сатаната Господу и рече: нима току-тъй Иов е богобоязлив? Не огради ли Ти отвред него и къщата му и всичко, що той има? Ти благослови делата на ръцете му, и стадата му се ширят по земята; но я простри ръка и се допри до всичко, що е негово, ще ли Те благослови? И рече Господ на Сатаната: ето, всичко, що е негово, е в твоя ръка; само върху него ръка не простирай. - И отиде си Сатаната от лицето Господне. И когато седеше на Елеонската планина, дойдоха учениците Му при Него насаме и рекоха: кажи ни, кога ще бъде това, и какъв ще е белегът за Твоето пришествие и за свършека на света? А Иисус им отговори и рече: пазете се да ви не прелъсти някой; защото мнозина ще дойдат в Мое име, говорейки: аз съм Христос; и ще прелъстят мнозина. Ще чувате боеве и вести за войни. Внимавайте, не се смущавайте, понеже всичко това трябва да стане; ала туй не е още краят. Защото ще въстане народ против народ, и царство против царство; и на места ще има глад, мор и трусове; а всичко това е начало на болки. Тогава ще ви предадат на мъки и ще ви убият; и ще бъдете мразени от всички народи, заради Моето име. Тогава мнозина ще се съблазнят; и един други ще се предадат, и един други ще се намразят; много лъжепророци ще се подигнат и ще прелъстят мнозина; и понеже беззаконието ще се умножи, у мнозина ще изстине любовта; а който претърпи докрай, той ще бъде спасен. И ще бъде проповядвано това Евангелие на царството по цяла вселена, за свидетелство на всички народи; и тогава ще дойде краят. И тъй, кога видите да стои на свето място "мерзостта на запустението", за която е казано чрез пророк Даниила (който чете, нека разбира), тогава ония, които се намират в Иудея, да бягат в планините; който е на покрива, да не слиза да вземе нещо от къщата си; и който е на нивата, да се не връща назад да вземе дрехата си. Но горко на непразните и на кърмачките през ония дни! Затова молете се, да се не случи бягството ви зиме или в събота; защото тогава ще бъде голяма скръб. каквато не е била открай свят досега, и няма да бъде. И ако не се скратяха ония дни, не би се спасила никоя плът; но заради избраните ще се скратят ония дни. Тогава, ако някой ви каже: ето, тук е Христос, или там е-не вярвайте; защото ще се появят лъжехристи и лъжепророци и ще покажат големи личби и чудеса, за да прелъстят, ако е възможно, и избраните. Ето, казах ви отнапред. И тъй, ако ви кажат: ето, в пустинята е Той, не излизайте; ето, в скришните стаи е, не вярвайте; защото, както светкавицата излиза от изток и се вижда дори до запад, тъй ще бъде пришествието на Сина Човечески; защото, дето бъде трупът, там ще Vespro e Divina Liturgia del Santo e Grande Lunedì Esodo 1, 1-20 Giobbe 1, 1-12 Matteo 24,